Page 27 - 4163

ДП
Н  * 100 % ,
НП
де Н – норма ДП; ДП – додатковий продукт; НП – необхідний продукт.
ДП виникає лише на певному ступені розвитку людського суспільства, при досягненні ним
певного рівня розвитку продуктивних сил. Тобто, лише тоді, коли виробник здобув можливість
своєю працею створювати більше продукту, ніж йому необхідно для життя. Отже, поява ДП
стала результатом і в той же час могутнім рушійним мотивом технічного прогресу.
Соціальним наслідком цього процесу стало те, що поява ДП породила економічну
доцільність експлуатації людини людиною, яка до того була просто неможливою. Бо
утримувати будь-яку людину, яка не може не те що створити певний надлишок, а й прогодувати
себе, економічно недоцільно. Поява економічної доцільності експлуатації привела до поділу
суспільства на протилежні класи експлуататорів і експлуатованих. Отже, соціальні наслідки
технічного прогресу обертаються, як правило, до певного часу проти людини, породжуючи все
нові форми та методи експлуатації. Людство ж намагається звільнитися від цієї приреченості,
обернути технічний прогрес на свою користь. Як це практично виглядало й виглядає, ми
дізнаємося, вивчаючи політекономію.

2.4. Ефективність суспільного виробництва

Однією з найважливіших якісних характеристик суспільного виробництва є його
ефективність. Розрізняють соціальну й економічну ефективність.
Соціальна ефективність виражає ступінь задоволення особистих потреб суспільства.
Вона показує, наскільки господарська діяльність спрямована на саму людину, відповідає її
потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий
життєвий рівень, то, звичайно, дане суспільне виробництво є соціально ефективним.
Економічна ефективність виражає результативність суспільного виробництва шляхом
зіставлення затрат і одержаного результату її визначають за такою формулою:

П
E  ,
З
де П означає вартість продукту, 3 – матеріально-грошові затрати.
В результаті одержуємо показник, що характеризує величину затрат на одиницю
створеного продукту. Чим дешевше, з меншими затратами обходиться суспільству виготовлення
матеріальних і духовних благ і чим більше їх створюється, тим буде вищою економічна
ефективність суспільного виробництва.
Між соціальною й економічною ефективністю існує взаємозв'язок. З одного боку,
покращення задоволення особистих потреб усіх членів суспільства об'єктивно вимагає
зростання економічної ефективності. Так, не можна підвищити добробут народу, не
забезпечивши істотне зростання продуктивності суспільної праці. Економічна ефективність
виступає могутньою підоймою вирішення соціальних проблем. З іншого боку, підвищення
соціальної ефективності виступає вирішальним фактором раціонального й економного ведення
господарства в інтересах суспільства й окремих його членів.
Проте на практиці подібний взаємозв'язок не завжди існує, що проявляється в
нераціональному використанні матеріальних ресурсів, забрудненні навколишнього середовища
тощо. Якщо втрачається зв'язок між соціальною й економічною ефективністю, то це фактично
означає, що виробництво здійснюється заради виробництва, тобто воно набуває безглуздого
характеру. Об'єктивною ж закономірністю має бути зростання ефективності виробництва такої
продукції і такої якості, які дійсно потрібні суспільству для задоволення його потреб, у цьому
суть взаємозв'язку економічної і соціальної ефективності господарської діяльності.

27