Page 28 - 4163

Для характеристики ефективності виробництва використовується ціла система
економічних показників, за допомогою яких визначається результативність використання
окремих видів ресурсів. Виділимо серед них такі.
Продуктивність праці (Пп) – виражає відношення величини продукту (П) до затрат живої
праці (ЗПЖ):
П
ПП 
ЗПЖ
Зворотний цьому показник виражає трудоємність продукції. Вона показує, скільки
виробляється продукції за певний проміжок часу, або, навпаки, скільки затрачається праці на
одиницю продукції.
Продуктивність праці розраховують двояко: а) виробництво продукції на одного
працівника; б) виробництво продукції на одну відпрацьовану людино-годину. При цьому
використовують як натуральні, так і вартісні показники. Наприклад, на взуттєвій фабриці
одержано такі показники: вироблено 40 тис. пар взуття, працювало 100 робітників протягом 25
днів, робочий день становив 8 год. Продуктивність праці розраховуватиметься таким чином:
40000 40000
ПП   2 пари на годину , або ПП   40 пар на годину
25 8 100 100
Вартісні показники продуктивності праці застосовуються для узагальнюючої
характеристики діяльності підприємства. Якщо, наприклад, підприємство випускає різнорідну
продукцію, то спочатку необхідно підрахувати її вартість, а потім, розділивши одержану
величину на відповідні затрати, одержимо продуктивність праці: виробіток валової продукції (в
гривнях) у розрахунку на людино-годину чи на одного робітника.
Продуктивність праці – це синтетичний показник ефективності виробництва. У ній у
концентрованому вигляді відбиваються всі сторони господарської діяльності: технічний
прогрес, організація виробництва, використання трудових і матеріальних ресурсів. Тому не
випадково, що саме рівень продуктивності праці нерідко розглядається як найважливіший
показник прогресивності суспільної форми виробництва. Продуктивність праці – це показник
використання робочої сили. Ефективність матеріально-речових факторів виражається такими
показниками як матеріаловіддача і фондовіддача.
Матеріаловіддача – це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона
показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.
Наприклад: вироблено 100 пар взуття – на суму 10 000 грн., витрачено сировини, матеріалів,
палива – на 4 000 грн.,
10000
МВ   5 , 2 грн
4000
Це означає, що на карбованець матеріальних затрат припадає 2,5 грн. готового продукту.
Зворотний показник являє собою матеріалоємність.
Фондовіддача - це відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона
виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової
продукції на одиницю основних виробничих фондів. Наприклад, на підприємстві
використовується щорічно основних виробничих фондів на суму 1 мли. грн., а продукції
випускається за рік на 1,2 млн. грн. Тоді фондовіддача становитиме: 1,2 млн. грн./1 млн. грн. =
1,2 грн. Це – важливий показник інтенсивності використання фондів. Якщо обладнання не
простоює, а використовується в дві-три зміни, то відповідно виробляється і більше продукції, а
отже, і вища фондовіддача. Це – також важливий показник технічного стану фондів. Якщо
досконаліше й продуктивніше застосовується обладнання, то відповідно має бути вищою і
фондовіддача.
Завдання полягає в тому, щоб забезпечити інтенсивне використання найновішого
обладнання, відмовившись від збиткового застарілого устаткування. При цьому продуктивність
впроваджуваного нового обладнання має зростати швидше, ніж його вартість. Для
характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують, як відношення валового продукту
28