Page 23 - 4163

виробництва. Капіталістичний спосіб виробництва можна також назвати (крім
залізного) віком синтетики (зокрема, синтетичних кристалів, що використовуються в
електроніці), композитивних матеріалів (поєднання металів і кераміки та ін.)
надчистих, надтвердих матеріалів тощо. З погляду використовуваних сил природи в
межах технологічного способу виробництва можна шити вік сонця, вогню, вітру, пару,
електроенергії, атомної та ядерної енергії. Залежно від предметів праці й видів
діяльності можна виділити такі епохи еволюції технологічного способу виробництва,
як збирання плодів, полювання і рибальства, тваринництва, землеробства, ремісництва,
промисловості, послуг, інформації.
Системною характеристикою технологічного способу виробництва є тип зв'язку
між людиною-працівником і засобами праці. Так, на нижчому етапі розвитку техніки
більшість технологічних функцій (приведення в дію простого знаряддя, управління
ним, виготовлення самої знаряддя та ін.) виконувала сама людина, рух знаряддя праці
визначався рухами людини. Засоби праці при цьому впливали на предмет праці. Цей
тип зв'язку між технікою і людиною отримав назву суб'єктивного або ручного, а
перший технологічний спосіб виробництва ся ґрунтуватися на ручній праці. Він
існував від моменту виготовлені людинок) найпростіших засобів праці (отже, від
кам'яного віку) до кінця XVIII – початку XIX ст.
Наступний технологічний спосіб виробництва ґрунтується на машинній праці.
Перехідним етапом між ними було існування ремісничих машин, які вводилися в дію
людиною. Найважливішою закономірністю нового технологічного способу
виробництва є детермінація рух людини у процесі праці руху машин, перетворення
часткового робітника на додаток машини, а, отже, технологічне підкорення праці
капіталу.
Третім технологічним способом виробництва є автоматизоване виробництво,
розвиток якого інтенсивно відбувається з часу розгортання НТР (з середини 50-х років)
При цьому ліквідується технологічне підкорення праці капіталу. Робітник перестає
бути додатком машин, виконувати машинні функції. Центральною ланкою
революційного перетворення у цей період є істотна зміна робочих машин і поява
четвертого покоління машин – автоматично керуючого пристрою, який долає
обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє, і суттєво
змінює роль людини у процесі виробництва. Людина звільняється не лише від ручної
праці, а й від виконавчих функцій частково від функцій розумової праці нетворчого
змісту. За допомогою техніки здійснюється контроль за роботою механізмів, за якістю
продукції, регулювання і наладка, проектування і програмування, здійснюється
безпосередній вплив на предмети праці найновішої технології, відбувається
виробництво автоматизованої системи машин самими машини ми під контролем
людини (так звані "безлюдні виробництва") та інші функції. Лише за цих умов
об'єктивною необхідністю стає розвиток усіх сутнісних сил людини як біосоціальної
істоти, її творчих, організаторських, розумових здібностей тощо.
Технологічний спосіб виробництва в Україні ґрунтується, переважно, на
машинній і ручній праці, що за умов інтенсивного розвитку розвинених країнах світу
автоматизованого виробництва загрожує економічному суверенітету нашої держави.

23