Page 9 - 4155

застосовують для побудови структурних карт. Спочатку
будують план розміщення свердловин на місцевості і біля їх
позначень підписують абсолютні позначки. Потім усі точки
місцеположення свердловин з’єднують лініями, які
утворюють систему трикутників. Під час розбивки на
трикутники не слід з’єднувати лініями точки свердловин, що
розташовані на різних крилах структури. По можливості,
треба уникати гострих кутів у побудові трикутників, тому що
це може призвести до неточностей побудови. Довгі сторони
варто проводити лише в напрямку простягання [1].
В основі використання методу трикутників покладено
спосіб лінійної інтерполяції, за допомогою якої на сторонах
трикутників знаходять положення позначок, кратних
прийнятому перетину ізогіпс (рис. 1.1). Цю дуже трудомістку
операцію можна спростити, якщо використати палетку, або
висотну арфу. Палетка має низку рівнобіжних прямих ліній,
проведених на однаковій відстані одна від одної (рис. 1.1).
Найкраще викреслювати палетку на кальці. При її
використанні передбачається, що відстань між двома
сусідніми лініями відповідає вибраному вертикальному
перетину побудови структурної карти.
Якщо, наприклад, ізогіпси проводять через 25 м, то
відстань між двома сусідніми лініями на висотній арфі із
зазором у 2 мм відповідає 5 м. Наприклад, потрібно
інтерполювати ділянку між св. № 3 і св. № 6 з абсолютними
відмітками відповідно – 683 м і – 730 м. Для цього крайню
верхню лінію палетки умовно беруть такою, що дорівнює
675 м, тобто відповідає верхній межі 25-метрового інтервалу,
в якому знаходиться відмітка – 683 м. Потім накладають
палетку на креслення так, щоб св. 3 виявилася приблизно
посередині між другою і третьою лініями, що відповідають
відміткам – 680 м і – 685 м. Закріплюють цю точку і
обертають висотну арфу до сполучення точки св. 6 з лінією,
яка відповідає позначці – 730 м. Зробивши на карті позначки в
8