Page 93 - 4140
P. 93

реалізацією енергетичної сировини.
                                  Процес  розвитку  транснаціональних  компаній  у  світі
                            проходив у 50-80 роках минулого століття. У 90-ті роки цей процес
                            підсилився  і  характеризувався  злиттям  і  поглинанням  (нових
                            транснаціональних  компаній  майже  не  з'являлось).  Компаніями  в
                            останні  роки  виняткова  роль  приділялась  стратегії  конкуренції,
                            відповідно до якої в багатьох галузях виробництва нарощувалась як
                            ринкова  частка,  так  і  спроби  отримання  особливого  положення
                            шляхом  поглинання  конкурентів.  Відповідно  до  даної  стратегії
                            корпорації мобілізували величезні капітали.
                                  До  сировинної  і  видобувної  галузі  у  нафтогазовому  напрямі
                            ставляться значні вимоги, оскільки вона енергоємна, капіталоємна
                            та  потребує  значних  і  тривалих  інвестицій,  відрізняється  від
                            промислового  виробництва  тим,  що  "вийти"  з  неї  проблематично.
                            Ця обставина змушує інвесторів враховувати зміни, які виникають в
                            податковій  і  правовій  сферах,  політиці,  а  останнім  часом  –
                            приділяти  увагу  заходам  забезпечення  охорони  навколишнього
                            середовища.  У  даний  час  розширення  міжнародної  діяльності
                            транснаціональних  компаній  ведеться  у  декількох  напрямках:
                            створення  або  придбання  нових  компаній;  організація  спільних
                            компаній або участь в об'єднанні за рахунок поглинання іноземної
                            фірми,  отримавши  кредит  за  місцем  укладання  угоди;  укріплення
                            активів  чи  придбання  контролю  шляхом  присвоєння  місцевого
                            основного капіталу за рахунок погашення боргу.
                                  В  Україні,  як  і  в  більшості  колишніх  радянських  республік,
                            покладались великі надії на діяльність транснаціональних компаній.
                            Але  наприкінці  90-х  років,  реальний  досвід  засвідчив,  що
                            корпорації  враховують  інтереси  тільки  своєї  підприємницької
                            групи,  а  не  країни,  що  їх  приймає  (збільшували  деякі  економічні
                            труднощі  країн-рецепієнтів  привласнюючи  частку  їх  прибутку;
                            встановлювали  високі  або  трансфертні  ціни;  різними  способами
                            уникали  сплати  податків,  підсилюючи,  таким  чином,  імпортну
                            залежність    економіки   країни    і   скорочуючи    зайнятість).
                            Транснаціональні    компанії    нав'язують   країнам-рецепієнтам
                            спеціалізацію, основою  якої є технологія середнього рівня, низька
                            заробітна  платня,  перетворюють  їх  у  постачальників  дешевих
                            людських і природних ресурсів.

                                                           91
   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98