Page 32 - 39
P. 32

і  тому  розпізнавання  образів  часто  приймається  за
                  основу  при  їх  розв’язуванні.  Як  приклад,  ми  будемо
                  використовувати                даний          математичний              апарат          при
                  класифікації форм рельєфу земної поверхні.
                     Класифiкацiя               форм       рельєфу         земної         поверхнi          по
                  цифровiй          моделi         становить          iнтерес          в     топографiї,
                  геоморфологiї  i,  особливо  при    створеннi  систем
                  автоматичного проектування. Пiд класифiкацiєю розумiють
                  впорядкування  об’єктiв  за  їхньою  подiбнiстю.  В  цьому
                  роздiлi          ставиться            задача          видiлити           на       дiлянцi
                  мiсцевостi,  що  подана  у  виглядi    цифрової  моделi,
                  основнi  форми  рельєфу,  наприклад:  пагорби,  хребти,
                  улоговини і т. iн.
                     Вельми            значне          зацiкавлення              становить           задача
                  вiдновлення    спотворених  зображень,  покращення  їхньої
                  якостi.  Цю  задачу    розв’язують    фотограмметристи  при
                  дешифруваннi  аерокосмiчних  знiмкiв  [8,  11,  49,  97].
                  Таким    чином,  як  сказано  в  [97],  розвиток  методiв  i
                  засобiв    обробки    зображень  привiв  до  створення  нової
                  галузi науки i технiки, яка проникає майже у всi галузі
                  дiяльностi            людей,         де       є      можливiсть            використати
                  зображення і застосувати комп’ютер.
                         Людина  при  розпiзнаваннi  образiв  використовує
                  фiзичнi i структурнi ознаки такi як форма, колiр, тон,
                  матерiал.  В  автоматичнiй  системi розпiзнавання бiльш
                  ефективними  стають    кiлькiснi    ознаки.    Тут  бiльш
                  прийнятний iмовiрнiсно-статистичний пiдхiд.
                    Аналiз           рiзноманiтних              ознак        для        форм        рельєфу
                  мiсцевостi,  способи  їх  отримання,    вимiрювання    чи
                  видiлення    є    досить    складною      задачею.  Кiлькiсть
                  ознак,  необхiдних  для  розв’язку  задачi  розпiзнавання,
                  залежить  вiд  їх  роздiльних  властивостей.    Тому  для
                  класифiкацiї                   рельєфу          дiлянок          земної         поверхнi
                  визначення необхiдної i  достатньої  кiлькостi ознак є
                  дуже суттєвим. Як сказано у відповідних публікаціях, це
                  одна  з  найбiльш    складних  задач  при  побудовi  систем
                  розпiзнавання.
                      В  цiлому  при  створеннi  систем    автоматичного
                  розпiзнавання    виникають  три групи задач: вибiр ознак,
                  зниження  розмiрностi    вектора    ознак  i  знаходження
                  оптимальних  процедур  розв’язку.  В  даному  роздiлi
                  зупинимось спочатку на першiй задачi, а потiм в тiй чи
                  iншiй    мiрi    буде  приведений  розв’язок  двох  інших
                  задач.  Пiдкреслимо,  що  вказанi  задачi розв’язуються з
                  метою  iдентифiкацiї,  класифiкацiї  та  кластеризацiї
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37