Page 75 - 363_

76

BB =
0 0.9860 -0.2574
0 0.0657 0.9964
0 0 -0.0354
>> diag(AA) ./diag(BB) % Обчислення нулів
ans =
Inf
16.2009
-14.4706
Обчислення власних значень матричного полінома здійснює

процедура polyeig. Звернення [R, d]= polyeig(A0, A1,..., Ар) дозволяє вирішити
повну проблему знаходження власних значень для матричного полінома

степеня p вигляду:

(Ao + *A 1+ ... + *Ap)*r = 0.
Вхідними змінними цієї процедури є р+1 квадратні матриці A o, A i, ... А р

порядку n. Вихідними змінними – матриця власних векторів R розміром

(n*(n*p)) і вектор d власних значень довжиною (n*p).
Функція polyvalm призначена для обчислення матричного полінома

вигляду:
n
2
У(x) = p n *X + p n-1 *X n-1 +…+ p 2 *X + p 1 *X+p 0 )
при заданих значеннях елементів матриці X і вектора p = [p n, p n-1,…, po]

коефіцієнтів полінома. Для цього достатньо звернутися до цієї процедури за
схемою:

Y = polyvalm( p,X).

Приклад:
p=
1 8 31 80 94 20
>> X
X=
1 2 3
0 -1 3
2 2 -1
>> disp(polyvalm(p, X))
2196 2214 2880
882 864 1116
1332 1332 1746
Примітка. Слід розрізняти процедури polyval і polyvalm. Перша

обчислює значення полінома для кожного з елементів матриці аргументу, а
друга при обчисленні полінома підносить до відповідного степеня усю