Page 102 - 363_

103

Інакше при виконанні програми MatLAB з'явиться повідомлення про
похибку - "Змінна не визначена".

10. Імена змінних можуть містити букви латинської абетки або цифри
і повинні починатися з букви. Загальна кількість символів в імені може бути

до 19. В іменах змінних можуть використовуватися як великі, так і малі
букви. Особливістю мови MatLAB є те, що великі і малі букви в іменах

розрізняються. Наприклад, символи “а” та “А” можуть використовуватися

в одній програмі для позначення різних величин.

10.3 Створення найпростіших файлів-функцій (процедур)

10.3.1 Загальні вимоги до побудови
Як зазначалося раніше, файл-функція (процедура) повинен починатися з

рядка

function [< ПKB >] = < ім'я процедури >(< ПВВ >).
Якщо перелік кінцевих (вихідних) величин (ПКВ) містить лише один

об'єкт (у загальному випадку – матрицю), то файл-функція репрезентує
звичайну функцію (однієї чи кількох змінних). Фактично навіть у цьому

випадку файл-функція є процедурою у звичайному розумінні інших мов

програмування, якщо вихідна величина є вектором або матрицею.
Перший рядок у цьому випадку має вигляд:

function < ім'я змінної > = < ім'я процедури >(< ПВВ >).
Якщо ж у результаті виконання файл-функції має бути визначені

(обчислені) кілька об'єктів (типу матриць), цей файл-функція, репрезентує вже

більш складний об'єкт, який у програмуванні звично називається або
процедурою (у мові Паскаль), або підпрограмою. Загальний вигляд першого

рядка при цьому матиме вигляд:

function [yl, y2, ..., yN] < ім'я процедури >(< ПВВ >),
тобто перелік кінцевих величин y1, y2, ..., yN повинен бути поданий як вектор з

елементами y1, y2, ..., yN (кожен з яких може бути матрицею).
У найпростішому випадку функції однієї змінної перший рядок набуває

вигляду:

function у =func(x),
де x – ім'я функції (М-файлу).

Як приклад розглянемо створення М-файлу для функції
4
4
1/2
3
У = f (x)= d * ctg(x)*( sin (x)- cos (x)) .