Page 105 - 363_
P. 105
106
Третій приклад - утворення файлу-функції, яка обчислює значення функції
у (t) = ki+k2 *t+k 3*sin (k 4 *t+k 5).
У цьому випадку зручно об'єднати сукупність коефіцієнтів k у єдиний
вектор K:
K = [k1 k2 k3 k4 k5]
і утворити такий М-файл:
function у = dvob(x, K)
% Обчислення функції
% у = K(l)+K(2)*x+K(3)*sin(K(4)*x+K(5)),
% де K - вектор з п'яти елементів
%
% Застосовується для визначення поточних параметрів
% руху рухомого об'єкта
у = K(l)+K(2)*x+K(3)*sin(K(4)*x+K(5));
Тоді розрахунок, наприклад, 11-ти значень цієї функції можна
здійснити таким, чином:
>> K = ones(l,5);
>> t = 0 : 1 : 10;
>> fi = dvob(t, K)
fi =
Columns 1 through 7
1.8415 2.9093 3.1411 3.2432 4.0411 5.7206 7.6570
Columns 8 tbrough
11 8.9894 9.4560 10.0000
10.3.2 Типове оформлення процедури - функції
Рекомендується оформлювати М-файл процедури-функції за такою
схемою:
function [< Вихід >] = < ім'я функцїї >(< Вхід >)
% < Kopоткое пояснення, що робить процедура >
% Вхідні змінні
% <Детальне пояснення про зміст, тип та розміри кожної
% із змінних, що є у переліку Вхід>
% Вихідні змінні
% < Детальне пояснення про зміст, тип та розміри кожної
% із змінних, що є у переліку Вихід
% та величин, які використовуються у процедурі як глобальні >
% Використані функцїї
% < Розділ заповнюється, якщо процедура містить звернення
% до інших процедур, окрім вбудованих >
< Порожній рядок >
% Автор : < Вказується автор, дата утворення кінцевого варіанта
% процедури та організація, в якій працює автор>
< T е к c т в и к о н у в а н о ї ч a c т и н и п p о ц е д у p и >
Тут позначено: < Вихід > – перелік вихідних змінних процедури, < Вхід >
–перелік вхідних змінних, відокремлених одна від одної комами.