Page 100 - 363_
P. 100

101




            та файл-функція. Обидва різновиди повинні мати розширення .m при запису
            тексту файлу на диск, тобто не можуть бути розрізнені за виглядом імені.

                    За  допомогою  Script-файлів  оформлюються  головні  програми,  які
            керують з початку до кінця організацією усього обчислювального процесу, та

            окремі  частини  головних  програм  (вони  можуть  бути  записані  у  вигляді
            окремих  Script-файлів).  Як  файл-функції  оформлюються  окремі  процедури  і

            функції  (тобто  такі  частини  програми,  які  розраховані  на  неодноразове

            використання Script-файлами або іншими процедурами при змінених значеннях
            вхідних параметрів  і не можуть виконуватися без попереднього встановлення

            значень деяких змінних, які називають вхідними).

                    Головною зовнішньою відмінністю цих двох видів файлів є те, що файли-
            функції мають перший рядок вигляду:

                              function < ПКВ > = <  ім'я процедури  > (< ПВВ >),

            де  позначено  ПКВ  –  Перелік  Кінцевих  Величин,  ПВВ  -  Перелік  Вхідних
            Величин. Script-файли такого рядка не мають.

                    Принципова  ж  відмінність  полягає  у  зовсім  іншому  сприйманні
            системою імен змінних у цих двох видах файлів.

                    У  файлах-функціях  усі  імена  змінних  всередині  файлу,  а  також  імена

            змінних, вказані у заголовку (ПКВ та ПВВ), сприймаються як локальні, тобто
            усі  значення  цих  змінних  після  завершення  роботи  процедури  зникають  і

            область  оперативної  пам'яті  ПК,  яку  було  відведено  під  запис  значень  цих
            змінних, звільняється для запису у ній значень інших змінних.

                    У Script-файлах усі використані змінні утворюють так званий “робочий

            простір”. Значення і зміст їх зберігається при переході від виконання одного
            Script-файлу  до  виконання  іншого,  який  викликано  з  першого,  як  і  при

            поверненні до першого, тобто робочий простір є єдиним для усіх Script-файлів.

            Саме завдяки цьому, будь який довгий Script-файл можна розбити на декілька
            фрагментів,  оформити  кожен  з  них  у  вигляді  окремих  Script-файлів,  а  у

            головному  Script-файлі  замість  відповідного  фрагмента  записати  оператор
            виклику  Script-файлу,  що  презентує  цей  фрагмент.  Цим  забезпечується

            компактне і наочне подання навіть досить складної програми.

                    За  виключенням  вказаних  відмінностей,  файли-функції  і  Script-файли
             оформлюються однаково.

                                   10.2.2 Головні особливості оформлення М-файлів
                    У  подальшому  під  М-файлом  розумітимемо  будь-який  файл  (файл-
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105