Page 24 - 36

го – пунктирними. Для зручності виконання схеми обмотки введемо нумерацію.
Порядковий номер секції, номер елементарного паза, в верхньому шарі якого зна-
ходиться ліва активна сторона цієї секції, і номер колекторної пластини повинні
бути однаковими, тобто
N  N  N R ,
S
Z
де N S – номер секції;
N Z – номер елементарного паза;
N К – номер колекторної пластини;
Вихідні дані для побудови обмотки: виконати розгорнену схему

простої петльової правоходової обмотки якоря (у =+1) для чотирипо-
к
люсної (2р=4) машини постійного струму. Секції одновиткові. Осердя
якоря має 12 пазів, при цьому в кожному пазі розміщено по дві активні

сторони, тобто Z=Z .
e
Проведемо розрахунок кроків обмотки. Перший або основний крок обмотки
Z 12
y  e     3 .
1
2p 4
Другий крок обмотки
y  y  y  3 1 2 .
2 1 k
Результуючий крок обмотки по якорю
y  y   1 .
k
Для полегшення викреслювання схеми складемо таблицю з’єднань секцій
обмотки. В цій таблиці (табл. 3.1) горизонтальні
лінії показують секції, а нахилені вказують на по-
рядок з’єднань секцій із сторони колектора. При
правильно розрахованих кроках таблиця повинна
включати в себе всі 12 активних сторін верхнього і

нижнього шарів обмотки, що відповідає 12 секціям
обмотки. Обмотку краще викреслювати на листі
паперу в “клітинку” або на міліметровці. Порядок
побудови заключається в наступному (рис.3.8).
Викреслюють 12 пазів, в кожному з яких знахо-
диться в верхньому шарі перша активна сторона
секції (суцільна лінія) і в нижньому шарі – друга
активна сторона будь-якої секції(пунктирна лінія).
Пунктирну лінію проводять біля суцільної лінії на
відстані 1/3 клітинки при висоті пазу (до прикладу)
три клітинки і відстань між пазами (суцільні лінії)
дві клітинки. Потім нумеруємо пази і проводимо
лінію розрізу обмотки на відстані однієї

клітинки зліва від паза №1 і справа від Таблиця 3.1 – З’єднання секцій
обмотки якоря
паза №12.
Проводимо дві горизонтальні пунктирні