Page 27 - 36

Виходячи з розгорнутої схеми простої петльової обмотки можна побудувати
електричну або умовну схему обмотки. Для цього на аркуші паперу зображають
щітки негативної полярності В 1 і В 2, а проти них – позитивної полярності А 1 і А 2
(рис.3.9). Потім викреслюємо короткозамкнені секції 1–4–7–10, які з’єднанні з
колекторними пластинами 1–2, 4–5, 7–8, 10–11 відповідно, і приступаємо до обхо-
ду секцій обмотки, починаючи з першої секції, яка уже зображена на умовній схе-
мі. Далі йдуть секції 2 і 3, остання з’єднується з короткозамкненою щіткою А 1
секцією 4. Секції 2 і 3 утворюють одну паралельну вітку. Послідовно обходячи всі
наступні секції обмотки одержимо електричну схему простої петльової обмотки з
чотирма паралельними вітками. При цьому кожна паралельна вітка складається з
двох послідовно включених секцій, е.р.с. яких додається. Отже, е.р.с. всієї обмот-
ки якоря визначається величиною е.р.с. одної паралельної вітки, а загальна вели-

чина струму обмотки якоря дорівнює сумі струмів всіх віток обмотки
I  i 4  2 ai
a a a ,
де І а–величина струму якорної обмотки;
2а–число паралельних віток обмотки;
і а–величина струму одної паралельної вітки.
Таким чином, обмотка, що розглядалася, містить чотири паралельні вітки.
Таку ж кількість основних полюсів має машина (2р=4). Ця збіжність не випадко-
ва. В простій петльовій обмотці число паралельних віток завжди дорівнює числу
основних полюсів машини,
2а=2р .

Отже проста петльова обмотка характеризується двома признаками: крок по
колектору у к завжди рівний 1, а число паралельних віток дорівнює числу полюсів
машини, тобто 2а=2р .
Кількість паралельних віток обмотки якоря визначає основні робочі параме-
три машини, а саме: напругу і величину струму.
Складні петльові обмотки. Для простої петльової або паралельної обмотки

крок по колектору у к=1. Але можна виконати петльову обмотку у котрої
у к=2,3,… і т.д. В загальному випадку у к=m. Обмотка, у якої у к=m називається
складною. При цьому m носить назву коефіцієнта кратності обмотки. Цей коефіці-
єнт визначає число простих петльових обмоток, з яких складена складна обмотка.
На рис.3.10 зображена частина складної петльової обмотки, яка складається із
двох простих обмоток (m=2). Обмотки, у яких m=2 називаються двократними,
m=3 – трикратними і т.д. На практиці коефіцієнт кратності не вибирається біль-
ше двох, оскільки при великих значеннях m ускладнюються питання комутації в
електричній машині.
Формули для розрахунку складних петльових обмоток майже такі ж, як і для
простих обмоток.
Перший або основний крок обмотки
Z
y  e   .
1
2 p
Результуючий крок обмотки по якорю