Page 21 - 36

визначається виразом
Z S
y   e  ,
1
2 p 2 p

де  – полюсна поділка, вимірювана числом елементарних пазів, які прихо-
дяться на полюс;
Z е = S – число елементарних пазів, яке дорівнює числу секцій;
2р – число полюсів.
Так як Z e не завжди ділиться на ціле число 2р, а крок у 1 може бути виміря-
Z
ний тільки цілим числом елементарних пазів, то e заокруглюють до найближ-
2 p
чого цілого числа. Тоді
Z
y  e   ,
1 (3.1)
2 p

де –число часток елементарного паза (найменш.дріб), на яке необхідно збільши-
ти або зменшити крок обмотки, щоб виконати умову- у 1 дорівнює цілому числу.
Якщо у 1 = , то отримуємо обмотку з повним кроком, або діаметральну об-
мотку; при у 1<  - обмотка з укороченим кроком; при у 1 >  – обмотка з по-
довженим кроком.
Обмотка з повним кроком
а) б)
має найбільшу е.р.с. Скорочення
або подовження першого кроку
приводить до зниження е.р.с.
Дійсно, на рис.2.5 і рис.2.6 е.р.с. y

витка дорівнює найбільшому 1
значенню е.р.с. в провідниках
рамки при В=В m і у 1 = . При ско-
роченні першого кроку обмотки
нижній провідник рамки буде
знаходитись в магнітному полі
при В<В m, тобто не під центром
полюса S, а тому і е.р.с.
витка зменьшиться. Така ж сама
картина буде при у 1 < . Крім
Рисунок 3.6 – Одновиткова (а) і двовиткова
того, обмотка з подовженим
(б) секції обмоток
кроком має велику довжину

лобових частин, що потребує
збільшення витрат міді, тому на практиці вона не застосовується.
У сучасних машинах ширину секції (у 1) виготовляють меншою від величини
полюсної поділки у 1 < . Такий крок дає можливість економити мідь у лобових
з’єднаннях та поліпшити умови комутації машини.