Page 107 - 35
P. 107

теплопровідності і описується залежністю
                                                             f 2  ,X  Z , Y  ;                           (5.6)


                        Для такого поля

                                                                 
                                                                      0.
                                                                 

                        Усталений  тепловий  режим  має  велике  значення  при  механічні  обробці.

                  Так, наприклад, при лезовій обробці сталий режим свідчить про те, що кількість

                  енергії,  що  генерується,  еквівалентно  поглинаємої  елементами  технологічної


                  системи  –  інструментом,  стружкою,  деталлю  і  навколишнім  середовищем.
                  Температурні поля елементів системи – стаціонарні, не змінюються в часі.


                        Температурне поле може залежати від однієї, двох або трьох координат і
                  називається  відповідно  одно-,  дво-  або  тривимірним.  Рівняння  двовимірного


                  стаціонарного поля має вигляд
                                                             f 3  ,X  Y  ;                               (5.6)


                                                                 
                                                                       0;
                                                                 Z


                                                                 
                                                                      0.
                                                                 

                        Як  приклад  можна  привести  стаціонарне  температурне  поле  (рис.  5.6),

                  отримане аналітичним шляхом. Поле відображає розподіл температури в різці

                  ВК8 при точінні титанового сплаву ВТ65.



                                      5.3.1 Ізотермічні поверхні, градієнт температури

                        Будь-яке температурне поле тіла має точки, в яких температура однакова.

                  Коли  ці  точки  з’єднати,  то  отримується  поверхня  рівної  температури.

                  Геометричне місце точок, яке має однакову температуру, утворює ізотермічну

                  поверхню.  Ізотермічні    поверхні  ніколи  не  перетинаються,  оскільки  в  даній

                  точці  одночасно  не  може  бути  різна  температура.  Вони  закінчуються  на

                  границях тіла або залишаються в ньому.

                        Лінії перетину  ізотермічної поверхні площиною називаються  ізотермами.





                                                               1
   102   103   104   105   106   107   108   109   110   111   112