Page 87 - 347_
P. 87


                            тобто  немає  окремо  північного  чи  південного  полюсів  магніту .
                            Математично цю властивість магнітного поля відображає рівняння (60.4),
                            яке є теоремою Гауса для магнітного поля. Це значить, що потік вектора
                             
                             B  через довільну замкнуту  поверхню дорівнює нулю. Дійсно, внаслідок
                            замкнутості силових ліній магнітного поля число цих ліній, які виходять з
                            замкнутої поверхні дорівнює числу ліній, що входять в неї. Саме магнітне
                                                                 
                            поле характеризується вектором індукції  B  (силова характеристика поля)
                                            
                            та напруженістю  H  і зв'язок між ними встановлює рівняння (60.6), де  0 -
                                               -7
                            магнітна стала (410  Гн/м),  - магнітна проникність середовища.
                                   Рівняння  (60.1)  та  (60.3)  описують  зв'язок  між  електричними  та
                                                                                      
                            магнітними явищами. Так, якщо з часом змінюється потік вектора  B  через
                            площу  деякого  замкнутого  контуру  (права  частина  рівняння  60.1),  то  в
                            цьому  контурі  виникає  вихрове  електричне  поле,  циркуляція  вектора
                                         
                            напруженості  E  якого (інтеграл в лівій частині рівняння 60.1) дорівнює з
                            протилежним  знаком  швидкості  зміни  магнітного  потоку.  Тобто  змінне
                            магнітне  поле  породжує  вихрове  електричне  поле  (максвелівське
                            трактування явища електромагнітної індукції). А як створюється магнітне
                            поле? Тут можливі такі два випадки:
                                   1.  Магнітне  поле  створюється  рухомими  зарядами  (струмом).
                            Математично  це  описується  першим  доданком  рівняння  (60.3).  А  саме,
                            якщо замкнутий контур площею S охоплює n - струмів провідності (знак
                            суми в рівнянні 60.3), то ці струми створюють магнітне поле, циркуляція
                                                 
                            вектора  напруженості  H   якого  (інтеграл  в  лівій  частині  рівняння  60.3)
                            дорівнює  алгебраїчній  сумі  струмів,  які  охоплюють  цей  контур  (закон
                            повного струму).
                                                                                           
                                   2.  Якщо  з  часом  змінюється  потік  вектора  індукції  D
                            електричного  поля  через  контур  площею  S  (другий  доданок  рівняння
                            (60.3))  то  в  цьому  контурі  виникає  магнітне  поле,  циркуляція  вектора
                                          
                            напруженості  H   якого  (ліва  частина  рівняння  60.3)  дорівнює  швидкості
                                                   
                            зміни  потоку  вектора  D .  Тобто,  змінне  електричне  поле  породжує
                            магнітне  поле.  Тобто,  змінне  електричне  поле  еквівалентне  струму
                            провідності  лише  тому,  що  воно  породжує  магнітне  поле.  Такий
                            особливий  струм,  який  виникає  при  зміні  з  часом  електричного  поля
                            Максвел назвав струмом зміщення.
                                   Таким  чином,  рівняння  Максвелла  описують  всі  електричні  і
                            магнітні явища та тісний зв'язок між ними.



                            
                              Англійський фізик П.Дірак теоретично допустив існування особливих частинок з
                            одним магнітним полюсом, які назвали монополі. Але поки що магнітні монополі
                            експериментально не виявлені.
                                                            78
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92