Page 85 - 347_

Лабораторна робота № 60
ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ХВИЛІ ЗА
ДОПОМОГОЮ ДВОПРОВІДНОЇ ЛІНІЇ

МЕТА РОБОТИ: Освоїти теоретичний матеріал з питань електромагнітних
хвиль та освоїти методику експериментального визначення їх
довжини за допомогою двопровідної лінії (метод стоячих
хвиль).
ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: Генератор електромагнітних хвиль,
двопровідна лінія, індикатор вузлів та пучностей стоячої
електромагнітної хвилі.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Теоретично передбачені англійським фізиком Максвеллом
електромагнітні хвилі згодом (в 1888 р.) були експериментально виявлені і
досліджені німецьким фізиком Г.Герцом. Сам Герц вважав, що
електромагнітні хвилі не знайдуть практичного застосування і всупереч
тому текст першої радіограми переданої Поповим А.С. в 1896 р. складався
з двох слів "Генріх Герц". Одночасно в цьому напрямі значних успіхів
досяг італійський фізик Марконі, який домігся чималих практичних
застосувань нового способу зв’язку за допомогою електромагнітних хвиль
(в 1902 р він здійснив радіозв'язок через Атлантичний океан). Сучасне
життя неможливо уявити без радіо, телебачення, мобільного зв'язку та
інших практичних застосувань електромагнітних хвиль. Тому дана робота
ставить своєю метою, дати необхідні теоретичні знання про
електромагнітні хвилі та освоїти методику експериментального
визначення їх довжин.

1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ МАКСВЕЛЛА
В класичній механіці основними законами є відомі
фундаментальні закони Ньютона. В електриці і магнетизмі роль таких
фундаментальних законів відіграють рівняння Максвелла.
В інтегральні формі ці рівняння мають такий вигляд:

    
 E l d    B S d (60.1)
t
S
  n
 D d S   i (60.2)
q
 i 1
  n   
 H l d   i   D d S (60.3)
I
 i 1 t S
 
 B S d  0 (60.4)

76