Page 86 - 347_

 
D  0  E (60.5)
 
B   0  H (60.6)
 
J   E (60.7)

Ці рівняння в стислій математичній формі описують електричні і
магнітні явища та тісний зв'язок між ними, Так, рівняння (60.2) є теоремою
Гауса для електростатичного поля. А саме, джерелом цього поля є

електричні заряди і кількість ліній індукції D (зміщення), що виходять з
заряду дорівнює величині такого заряду q або алгебраїчній сумі зарядів.

Дана кількість ліній вектора D в свою чергу дорівнює потоку цього
вектора через довільну замкнуту поверхню, що охоплює заряд або систему
зарядів (рис. 60.1).
Елементарний потік dФ D
через елемент поверхні dS
i дорівнює  
dS
dФ  D S d (60.8)
D
 
D S d  i dS (60.9)

q де i - одиничний вектор, який
перпендикулярний до поверхні dS.
Весь потік через замкнуту
поверхню дорівнює інтегральній
Рисунок 60.1 сумі таких елементарних потоків
(ліва частина рівняння 60.2)
 
Вектор D зв'язаний з вектором напруженості E електричного
поля співвідношенням (60.5), де  о - електрична стала, яка дорівнює
-12
8,8510 Ф/м, а  - діелектрична проникність середовища. Тобто
рівняння(60.5) описує поле в середовищі.
Якщо ж створити в провідному середовищі електричне поле, то в

цьому середовищі виникне електричний струм, вектор густини якого J
пропорційний напруженості електричного поля, про що говорить рівняння
(60.7), яке є законом Ома в диференціальний формі, де  - питома
провідність середовища.
Крім електростатичного поля існує ще і магнітне поле, яке
характерне тим що його силові лінії замкнуті і відсутні магнітні заряди,

77