Page 74 - 347_
P. 74
максимально допустимі покази амперметра і вольтметра. Дані занести в
таблицю 54.2.
3. Ввести в отвір соленоїда залізне (або феритове) осердя. В
таблицю 54.2 занести нові значення струму і напруги.
4. За формулою (54.32) підрахувати індуктивність соленоїда без
осердя та з осердям.
5. Магнітну проникність осердя визначають за формулою ( 54.34 ).
6. Похибки розраховують за відповідною формулою похибок
(54.18). Всі результати розрахунків заносять в таблицю 54.2.
Таблиця 54.2.
L
І, I, U, U, , , R, R, L, L,
Соленоїд L
А A B B Гц Гц Ом Ом Гн Гн
без осердя
з осердям
9. ПРИКЛАДИ ТЕХНІЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ІНДУКТИВНОГО ТА
ЄМНІСНОГО ОПОРІВ.
На практиці широко застосовують електричні методи
вимірювання неелектричних величин. Це означає, що вимірювана
неелектрична величина ( переміщення, тиск, температура, вологість і т. п.)
певним чином перетворюється у відповідну електричну величину.
Для такого перетворення
використовують різноманітні
датчики. Нижче приводиться
короткий опис датчиків, принцип
дії яких базується на зміні
індуктивного або ємнісного опорів.
1. Індуктивний датчик –
електровимірювальний
Рисунок 54.11
перетворювач у вигляді котушки з
феромагнітним осердям. Індуктивність
котушки змінюється в результаті переміщення
осердя по осі даної котушки (рис.54.11). А на
рис. 54.12 приведена принципова схема
датчика, де котушка індуктивності намотана на
феромагнітне осердя із зазором. В цьому зазорі
переміщається феромагнетик, чим досягається
зміна індуктивності датчика. Такі датчики
можуть фіксувати навіть незначні лінійні
переміщення. Наприклад, осердя, що
переміщається, зв’язують з мембраною
Рисунок 54.12
манометра, і в результаті маємо датчик тиску.
65