Page 71 - 347_

1 U
 (54.28)
 C I
1
C  (54.29)
2  U
Таким чином, принцип даного експериментального методу визначення
ємності конденсатора базується на вимірюванні його реактивного опору в
колі змінного струму.

7. ВИЗНАЧЕННЯ ІНДУКТИВНОСТІ СОЛЕНОЇДА
Ідею вимірювання реактивних опорів використовують для
визначення індуктивності різноманітних соленоїдів, обмоток, контурів і
т.п.
Так, якщо в колі змінного струму маємо котушку індуктивності,
активний опір обмотки якої становить R, то закон Ома для повного кола
матиме вигляд (54.30), звідки отримаємо формули (54.31) та (54.32) для
розрахунку шуканої індуктивності L.
U
I  (54.30)
2
R  ( ) L 2
2 2 2
U  I R
L  (54.31)
2  I
U 2 2
 R
I 2
L  (54.32)
2 
На основі даного експериментального методу можна визначити
1
магнітну проникність речовини μ, яка знаходиться в соленоїді (магнітна
проникність осердя). Дійсно, індуктивність соленоїда L визначається
співвідношенням (54.33),
L  n 2 lS , (54.33)
0
-7
де μ 0 – магнітна стала, яка дорівнює 4π10 Гн/м n – кількість витків на
одиницю довжини соленоїда S – площа його поперечного перерізу μ –
магнітна проникність середовища (в даному випадку – магнітна
проникність осердя, яке знаходиться в соленоїді). Вимірявши
індуктивність L 0 соленоїда у відсутності осердя (μ = 1, як для повітря), а
потім – індуктивність цього соленоїда L з осердям, визначимо магнітну

1
Магнітна проникність речовини μ – безрозмірна величина, яка визначається
відношенням індукції В магнітного поля в речовині (за рахунок мікрострумів) до
індукції В 0 магнітного поля у вакуумі (намагнічуючого поля мікрострумів), тобто
μ= В/В 0 . Магнітна проникність показує в скільки разів речовина “посилює”
зовнішнє магнітне поле.
62