Page 53 - 346_

Першим музичним інструментом був голос. Основа
музики – ритм і гармонія у своєму поєднанні утворюють
мелодію.
Музика знаходиться в синтезі з танцем. Вона є
невід’ємною складовою танцю, важливим компонентом в
хореографічному мистецтві, в художньому і естетичному
вихованні.
Музика виникла на нижчих ступенях суспільного
розвитку і виконувала тоді переважно утилітарну роль:
спочатку ритуальну, а після наспівування, повторюючи ритм
робочих рухів, полегшуючи їх і сприяв більш продуктивній
праці; ритм служив об’єднанню людей в єдиному процесі.
Музика закріплює і розвиває функцію звукового спілкування,
пов’язана з людською мовою. Перші музичні узагальнення
мовних інтонацій відбувались в народних мелодіях, які
створювались і шліфувались сотнями років. Інтонації
людської мови, які стали в основі музичного образу, завжди
емоційно насичені, створені із людських почуттів. Музика не
стільки відображення предметного світу, скільки
відображення людських почуттів і думок. Музика по своїй
природі динамічна. Вона не тільки особливого роду по своєму
відтворенню, вона – “поезія звуку”. (П. Чайковський)
На музику, як і на особливо складний вид мистецтва,
посилались інтуїтивістські естетичні концепції. Раціоналіст
(Г. Лейбніц) визначав музику як сховані арифметичні вправи
духу. .А Шопенгауер вважав, що музика є потаємним
метафізичним станом душі. Музика могла би існувати, якщо
би світу зовсім не було, чого не можна сказати про інші види
мистецтва.
З сучасної точки зору музика – це відображення реальної
дійсності в емоційних переживаннях і прикрашених
почуттями ідеях, відтворюючих через звуки особливого роду,
в основі яких лежать узагальнені інтонації людського
спілкування.
Важливими елементами і виразними засобами музики –
методично-інтонаційний стрій, композиція, гармонія,
оркестровка, ритм, тембр, динаміка.
Хореографія – ехо музики. Танець – мелодійний і
ритмічними звук, який став мелодійним і ритмічним рухом
51