Page 38 - 332_

Тому у плазмі крові та сечі глюкуроніди майже повністю
іонізовані за карбоксильною групою та легко виводяться з
організму. Кон’югації з гліцином піддаються ароматичні
карбонові кислоти, похідні бензойної кислоти та
гетероциклічні карбонові кислоти з утворенням так званих
гіпурових кислот. Феноли і спирти утворюють кон’югати з
сульфатами (ефіри цих сполук).
Більшість речовин вступають у реакції кон’югації
однією функціональною группою, однак деякі можуть
утворювати подвійні кон’югати, якщо володіють кількома
функціональними групами і перебувають у сприятливих для
цього умовах.
Специфічні явища, які відбуваються при повторному
впливі токсиканта та у присутності інших факторів.
При повторному впливі однієї речовини на організм
проходження отруєння може змінюватися з причини
розвитку явищ кумуляції, сенсибілізації чи привикання. Під
кумуляцією розуміють накопичення в організмі токсичної
речовини (матеріальна кумуляція) або викликаних нею
ефектів (функціональна кумуляція). Зрозуміло, що
накопичується та речовина, яка повільно виводиться або
повільно метаболізується. При цьому сумарна діюча доза
дуже швидко зростає. Функціональна кумуляція може
проявлятися важкими розладами тоді, коли сама речовина в
організмі не затримується. Оцінюють кумулятивні
властивості речовин коефіцієнтом кумуляції К, який
визначається в експерименті на тваринах:
К = а  в / с ,
де а – повторно введена тварині кількість речовини,
в - кількість введених доз,
с - однократно введена доза /14/.

37