Page 42 - 332_
P. 42

-високій  продукції  повинна  відповідати  висока
                             продуктивність;  це  необхідно  для  для  швидкої  компенсації
                             можливих  втрат  біомаси  на  окремих  трофічних  рівнях  під
                             впливом різних факторів;
                                      -  різноманітність  трофічних  рівнів  і  структура
                             екосистеми  в  цілому  повинні  сприяти  високій  стабільності
                             біогеоценозу  в  широкому  діапазоні  зовнішніх  умов;
                             гомеостаз  абіотичних  складових  повинен  забезпечувати
                             динамічну рівновагу біогеоценозу;
                                      -  швидкість  біологічного  самоочищення  повинна
                             бути  максимальною  за  рахунок  великої  швидкості  обміну
                             речовин та енергії;
                                      -   висока    „резервна     активність”        повинна
                             доповнювати  вищу  ступінь  продуктивності  і  стабільності
                             екосистеми, що підтримує біогеоценоз в оптимальному стані
                             при зміні умов середовища.
                                      Токсиканти  у  масових  кількостях    надходять  у
                             неорганічні  елементи  біосфери  (повітря,  воду,  грунт),  як
                             правило,  у  результаті  викидів  промислових  підприємств  та
                             використання  у  сільському  господарстві.  Хімічні  сполуки
                             взаємодіють      з    різними      органічними      елементами
                             біогеоценозів  –  мікроорганізмами,  рослинами,  тваринами,
                             рухаючись  трофічними  ланцюгами.  У  цих  умовах  сумарні
                             кількості  токсикантів,  які  надходять  в  людський  чи  інший
                             організм  визначаються    інтенсивністю  їх  руйнування  під
                             впливом      фізико-хімічних        факторів    навколишнього
                             середовища (світла, води, тепла та ін.), а також швидкістю їх
                             біодеструкції у попередніх елементах трофічного ланцюга та
                             закономірностями біоконцентрування.
                                      Вивчення     процесів     міграції   і   перетворення
                             ксенобіотиків у компонентах екосистем дозволило виділити
                                                                41
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47