Page 22 - 332_

експозиції. Токсикологічні та екотоксикологічні
властивості є внутрішньо притаманні даній речовині,
оскільки вони обумовлені її структурою, а їх значення для
організму визначається чутливістю рецепторів.
Термін „рецептор” запропонував Еріх і уявляв
рецептори у вигляді певних ділянок крупних молекул.
Припускалось, що біологічна реакція виникає відразу ж або з
деякою затримкою як результат поєднання цих ділянок з
комплементарними ділянками молекул природних і
чужорідних сполук. Концепція рецепторів отримала надійне
обґрунтування після кількісних досліджень Кларка, який
показав, що реакція сполучення ксенобіотика з рецептором
підпорядковується закону діючих мас. Між хімічними
агентами та специфічними для них рецепторами виникають
різного типу фізико-хімічні зв’язки.
Однією з різновидностей рецепторів є ферменти.
Ілюстрацією цього є взаємовідносини в організмі між
фосфороорганічними пестицидами та молекулами фермента
ацетилхолінестерази, у результаті яких пестицид утворює
міцний комплекс з серином, який входить до активного
центра фермента. У результаті розвивається
ацетилхолінестеразний ефект, властивий більшості
фосфороорганічних сполук. Встановлено, що місцем
прикладання багатьох металів є найбільш реакційноздатні
функціональні групи органічних сполук: сульфгідрильні,
гідроксильні, карбоксильні, фосфоровмісні, аміногрупи.
Взаємодія з тим чи іншим рецептором клітини обумовлює
прояв специфічного токсичного впливу металів /11/.
Найбільш простим розумінням біологічного ефекту
як результату взаємодії хімічних агентів з рецепторами
организму є уява про максимальний ефект, коли усі
21