Page 82 - 2585

тектонічних рухів, які по-різному пояснюють їх, а іноді навіть
протилежні одна одній.
Класифікація сучасних тектонічних рухів базується на
принципі поділу, запропонованому В.Є.Хаїним. Відповідно до
цієї класифікації тектонічні рухи поділяються на вертикальні і
горизонтальні, з подальшим їх поділом за рівнем зародження.
У зв'язку з цим, виділяються поверхневі, глибинні,
надглибинні та планетарні тектонічні рухи.
Поверхневі тектонічні рухи переважно проявляються в
осадовому шарі літосфери. Обумовлено це тим, що в його
складі широко розвинуті пластичні породи, такі як глина,
кам'яна сіль, гіпс тощо. Під впливом тиску всі вони здатні
переміщуватись у просторі, призводячи до зміни геологічної
структури вищезалягаючих осадових відкладів. До
виникнення поверхневих рухів в межах осадового чохла
також проходять процеси ущільнення осадів при літифікації,
розбухання при гідратації та гравітаційне ковзання. Серед
відмічених рухів виділяються як вертикальні, так і
горизонтальні.
В результаті поверхневих рухів проходить деформація
пластів і зім'яття осадових утворень в складки гравітаційного
сковзання, зсувні складки, складки нагнітання. Останній вид
складок (діапіри) має найбільш широке розповсюдження при
прояві поверхневих тектонічних рухів.
Глибинні тектонічні рухи охоплюють значні площі та
об'єми і розповсюджуються на велику глибину аж у мантію. В
результаті прояву вертикальних глибинних тектонічних рухів,
проходить диференціація континентів та океанів, платформ і
геосинкліналей на позитивні і негативні структурні елементи
різних порядків. Горизонтальні глибинні тектонічні рухи
можуть проявлятися на межі різних шарів літосфери і
призводити до утворення підкидів, насувів, пластичних
складчастих форм.
Надглибинні тектонічні рухи виникають в низах
мантії. Основною можливою причиною їх виникнення можна
вважати процес диференціації мантії з виділенням важких
залізовміщуючих сполук, які мігрують у ядро Землі. Більш

81