Page 80 - 2585
P. 80

смугах - явище вторинне, тобто накладене, яке розвивається
                            при метаморфізмі.
                                   Синклінальні  зони,  розміщені  між  склепіннями,
                            складаються  з  архейських  порід,  що  утворюють,  так  звані,
                            зеленокам'яні  смуги  метабазитів,  сланців,  залізистих  порід
                            тощо.  У  сукупності  архейські  породи  антиклінальних  і
                            синклінальних      зон     утворюють      граніто-зеленокам'яну
                            тектонічну    область    Українського     щита,    типову    для
                            докембрійських платформ.
                                   Поверхня  кристалічного  фундаменту  занурюється  в
                            південному,      південно-західному      і   південно-східному
                                                        0
                            напрямах  під  кутами  1-3 ,  утворюючи  схили  Українського
                            щита.  Залежно  від  ступеню  денудації  окремих  блоків,  на
                            денну  поверхню  виходять  породи  різного  віку.  Найдавніші
                            породи  (ультрабазити  й  тоналіти  аульської  серії  нижнього
                            архею)  виходять  на  денну  поверхню  по  долинах  річок  і  у
                            великих  балках,  а  подекуди  й  на  вододілах  (зокрема  в
                            центральному Приазов'ї).
                                   Крім  того,  на  Приазовській  височині  зустрічаються
                            денудаційні останці ("могили"), серед яких найвищі Бельмах-
                            Могила (висота 327 м) і Синя (307 м). Вони являють собою
                            конусоподібні      денудаційні      останці     докембрійських
                            кристалічних  порід  Приазовського  тектонічного  блоку
                            Українського щита.
                                   Породи  кристалічного  фундаменту  майже  повсюдно
                            виходять       на     поверхню,       утворюючи        своєрідну
                            морфоскульптуру  -  пасма,  склепіння,  останці  з  відносними
                            висотами 25-100 м. Найінтенсивнішими процесами є яружна
                            ерозія  змивання  на  схилах  та  нагромадження  осадів  біля
                            підніжжя.
                                   Карпатська покривно-складчаста споруда являє собою
                            високопідняту  зону  метаморфічного  комплексу  порід.  Він
                            утворився протягом байкальської і герцинської складчастості,
                            яка  представлена  на  Мармароському  масиві  слюдяними
                            сланцями,  парагнейсами,  граніто-гнейсами  тощо.  Рельєф
                            Мармароського  масиву  обумовлений  виходом  на  поверхню
                            метаморфічних  порід.  Йому  властива  значна  амплітуда

                                                          79
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85