Page 80 - 2585

смугах - явище вторинне, тобто накладене, яке розвивається
при метаморфізмі.
Синклінальні зони, розміщені між склепіннями,
складаються з архейських порід, що утворюють, так звані,
зеленокам'яні смуги метабазитів, сланців, залізистих порід
тощо. У сукупності архейські породи антиклінальних і
синклінальних зон утворюють граніто-зеленокам'яну
тектонічну область Українського щита, типову для
докембрійських платформ.
Поверхня кристалічного фундаменту занурюється в
південному, південно-західному і південно-східному
0
напрямах під кутами 1-3 , утворюючи схили Українського
щита. Залежно від ступеню денудації окремих блоків, на
денну поверхню виходять породи різного віку. Найдавніші
породи (ультрабазити й тоналіти аульської серії нижнього
архею) виходять на денну поверхню по долинах річок і у
великих балках, а подекуди й на вододілах (зокрема в
центральному Приазов'ї).
Крім того, на Приазовській височині зустрічаються
денудаційні останці ("могили"), серед яких найвищі Бельмах-
Могила (висота 327 м) і Синя (307 м). Вони являють собою
конусоподібні денудаційні останці докембрійських
кристалічних порід Приазовського тектонічного блоку
Українського щита.
Породи кристалічного фундаменту майже повсюдно
виходять на поверхню, утворюючи своєрідну
морфоскульптуру - пасма, склепіння, останці з відносними
висотами 25-100 м. Найінтенсивнішими процесами є яружна
ерозія змивання на схилах та нагромадження осадів біля
підніжжя.
Карпатська покривно-складчаста споруда являє собою
високопідняту зону метаморфічного комплексу порід. Він
утворився протягом байкальської і герцинської складчастості,
яка представлена на Мармароському масиві слюдяними
сланцями, парагнейсами, граніто-гнейсами тощо. Рельєф
Мармароського масиву обумовлений виходом на поверхню
метаморфічних порід. Йому властива значна амплітуда

79