Page 79 - 2585

Криворіжжі, а також Рахівські гори. Мусковіт-ставролітові та
андалузитові сланці і кварцити, гнейси і амфіболіти,
магнетитові кварцити епідот-амфіболітової фації залягають у
синкліноріях Придніпров'я, Криворіжжя, Приазов'я.
Метаморфічні породи, утворені в результаті
контактового метаморфізму, в Україні трапляються рідко.
Складчасті товщі осадового чохла в Українських Карпатах,
Кримських горах і Донецькому кряжі сформувалися внаслідок
вторинного перетворення осадових порід в умовах невисоких
тисків і температур.
У будові Українського щита розрізняють кристалічний
фундамент, що складається переважно з метаморфічних порід,
і нерівномірно розвинутий осадовий чохол з мезо-
кайнозойських порід субгоризонтального залягання.
Фундамент розчленований на окремі мегаблоки, що розділені
міжблоковими тектонічними зонами. Вони генетично
пов'язані з глибинними розломами, і, в свою чергу,
поділяються на блоки дрібнішого рангу.
Серед складчастих структур домінують граніто-
гнейсові склепіння і міжсклепінні синеклізи.
Оточують граніто-гнейсові склепіння зеленокам'яні
смуги. В нижній частині вони складені переважно зміненими
вулканогенними породами - базальтами, андезитами,
дацитами, порфіритами тощо. Верхні частини смуг мають
переважно основний склад і утворені кременистими і
глинистими сланцями, кварцитами, конгломератами,
аркозами, залізистими кварцитами та ін.
Форми зеленокам'яних смуг у плані надзвичайно
різноманітні - від кільцеподібних до неправильних. В
поперечному перерізі вони мають чітко виражену
синклінальну будову і ніби облягають граніто-гнейсові
склепіння.
Границі зеленокам'яних смуг і граніто-гнейсових
склепінь поступові, з послідовною зміною гранітогнейсів і
гнейсів кристалічними сланцями. Загальне узгодження має
також й орієнтація лінійних текстур склепінь і смуг. Однак
доведено, що гнейсовидність в склепіннях і сланцюватість в

78