Page 97 - 249_

Море

а б

Рисунок 11.1 - Типи гирл рік
а - дельта; б - естуарій

Дельта - це низовинна ділянка суходолу в гирлі ріки,
розчленована рукавами і протоками.
Естуарій - це гирло ріки, яке у вигляді вузької затоки
глибоко вдається у межі суші. Відомо багато річок, які мають
естуарії. Утворюються вони на тих ділянках земної кори, які
зазнали або зазнають постійного прогину. У цьому випадку
долина ріки виявляється частково затопленою водою з
кінцевої водойми стоку, а ріка поєднується з нею вузькою
затокою - естуарієм.
З посиленням глибинної ерозії збільшується кількість
уламкового матеріалу, який виноситься рікою. Цей матеріал
осідає в межах естуарію та утворює в ньому мілини, острови і
коси. Виникають окремі басейни, які пов'язані між собою і
називаються лиманами. Лимани бувають відкритими, тобто
сполученими з морем, і закритими, які відокремлені від моря
косами та пересипами. Вони являють собою витягнуту
мілководну затоку, що утворилася при затопленні морем
пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок
незначного опускання суходолу.
Текучі води і ріки виконують не тільки руйнівну, але й
велику утворюючу роботу. Це - накопичення нових осадових
порід, які називаються алювіальними відкладами. Матеріал
для цих відкладів утворюється внаслідок розмивання порід і
знесення їх з поверхні басейну ріки. Переміщення його
відбувається в результаті турбулентного руху води.
Сортування і перевідкладання уламкових частинок залежить
від їхньої густини, розміру, форми і швидкості руху води,
рельєфу місцевості.