Page 95 - 249_
P. 95

величезної висоти, та карельський або падун, коли вода падає
                            по крутому скелястому річищу на значній відстані.
                                   Найвищий у світі водограй Анхель, з висотою падіння
                            води  -  1084  м,  знаходиться  в  Південній  Америці.  Великими
                            водограями  є:  Ніагарський  (Північна  Америка),  Джерзома
                            (Індія), Вікторія (Африка).
                                   Найвищий  в  Україні  водограй  Учансу  знаходиться
                            поблизу Ялти в Криму. Вода тут падає майже з прямовисного
                            уступу заввишки 98,5 м. Нижче за течією утворюються ще три
                            водограї.
                                   Геологічна робота, яка виконується ріками, в кінцевому
                            результаті     завершується     відкладанням      (акумуляцією)
                            перенесеного  нею  матеріалу.  Відклади,  які  накопичуються  в
                            річкових  долинах,  характеризуються  своєрідною  будовою  і
                            відмінні  від  інших  генетичних  типів.  Ці  відклади  отримали
                            назву алювіальних або просто алювію. Особливості їх будови
                            та розповсюдження зумовлюються умовами їх формування.
                                   Виробивши  і  згладивши  всі  нерівності  рельєфу  та
                            сформувавши  поздовжній  профіль  рівноваги,  донна  ерозія
                            річища практично припиняється по всій довжині ріки. Однак з
                            часом  така  рівновага  може  порушуватись  внаслідок
                            неотектонічних  або  кліматичних  змін.  Як  правило,  це
                            приводить  до  росту  перепаду  висот  між  витоком  і  гирлом
                            ріки. В цьому випадку ерозія проявиться з новою силою. Саме
                            тому, в житті кожної ріки, яка проходить три періоди розвитку
                            (юність,  зрілість  і  старість),  вони  можуть  періодично
                            повторюватись.  В  результаті,  по  краях  річкової  долини
                            формується  серія  річкових  терас,  що  відповідають  всім
                            попереднім рівням ерозійних врізів. За кількістю терас можна
                            судити  про  кількість  активізацій  (омолодження)  ріки  на
                            кожній ділянці і для ріки вцілому.
                                   Юність       ріки    характеризується      невиробленим
                            поздовжнім  профілем  рівноваги.  Ріка  протікає  по  нерівному
                            рельєфу,  регіональний  нахил  її  русла  по  всій  довжині
                            надзвичайно  крутий,  а  швидкість  течії  велика.  На  цій  стадії
                            розвитку  ріки  відбуваються  посилені  процеси  глибинної
                            (донної)  ерозії,  що  призводить  до  інтенсивного  поглиблення
                            річища.  Течія  ріки  бурхлива,  а  швидкість  максимальна.
                            Бокова ерозія в цей період дуже слабка. Швидке поглиблення
                            річища призводить до утворення на ньому порогів, перекатів
                            та водограїв.
                                   Зрілість  ріки  наступає  в  міру  наближення  рельєфу
                            річища до поздовжнього профілю рівноваги. Глибинна ерозія
                            переважає тільки у верхній течії ріки, де ще спостерігаються
                            процеси  глибинної  ерозії.  В  середній  і  нижній  течіях  зрілих
                            рік  глибинна  ерозія  змінюється  боковою.  Долина  ріки
   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100