Page 94 - 249_
P. 94

Гідравлічне  виорювання  зумовлене  оточуючою  і
                            розклинюючою  дією  та  піднімальною  силою  рухомої  води.
                            Водотік  здатний  розпушувати,  піднімати  і  перекочувати  по
                            дну частини породи і грунту, а також вибивати і захоплювати
                            в рух частинки твердої породи.
                                   Розчинення проходить за рахунок розчинної здатності
                            води, яка містить діоксид вуглецю, органічні кислоти та інші
                            реагенти,  що  підсилюють  розчинну  здатність  води.  За
                            підрахунками  вчених,  на  континентах  щорічно  розчиняється
                            близько 5 млрд. тонн твердої речовини.
                                   Кінцевою  метою  річкової  ерозії  є  вироблення
                            поздовжнього  профілю  рівноваги,  який  являє  собою  криву
                            зміни висот дна ріки по всій її довжині - від витоку до гирла.
                            Форма  поздовжнього  профілю  ріки  визначається  первинним
                            рельєфом місцевості, перепадом висот між витоком і гирлом,
                            кількістю приток, міцністю гірських порід ложа тощо. В міру
                            ерозійної  роботи  ріки  її  поздовжній  профіль  постійно
                            заглиблюється, наближаючись до рівня басейну, куди впадає
                            ріка. Цей рівень отримав назву базису ерозії.
                                   Схема  вироблення  поздовжнього  профілю  рівноваги
                            ріки  можлива  тільки  за  умови  однорідності  складу  гірських
                            порід.  В  природі  цей  процес  значно  складніший.  Зокрема,
                            гірські породи, по яких тече водотік, переважно мають різну
                            міцність.   Тому,    поздовжній     профіль     рівноваги    ріки
                            формується не по всій її довжині, а на окремих ділянках. При
                            чергуванні  м'яких  і  твердих  порід  у  руслі,  утворюються
                            пороги, перекати і водоспади.
                                   Пороги - це мілководні кам'янисті або скелясті ділянки
                            річища  із  значним  нахилом  і  швидкістю  течії.  Утворюються
                            вони  внаслідок  нагромадження валунів  або  виходу  корінних
                            порід, стійких до ерозії, що утруднюють течію.
                                   Перекати  -  це  мілководні  ділянки  річища,  які  мають
                                                                                 0
                            вигляд валу, що перетинає річище під кутом 20-30  з пологим
                            схилом,  оберненим  проти  течії,  та  крутим  -  за  течією.
                            Утворюються  вони  в  результаті  нерівномірного  розмиву
                            річища  водним  потоком  та  акумуляції  наносів.  Перекати
                            характерні для мандруючих річок, часто трапляються у місцях
                            розширення заплави поблизу гирл приток.
                                   Водограй  -  це  падіння  води  з  уступу  в  річищі
                            водостоку. Водограї характерні переважно для гірських річок,
                            проте  бувають  і  на  рівнинах.  Вода,  падаючи  з  висоти,  з
                            величезною силою розмиває річище в зоні падіння.
                                   Розрізняють  декілька  типів  водограїв:  ніагарський,
                            коли  вода  падає  широким  потоком;  каскадний,  коли  вода
                            падає  пo  кількох  уступах  відносно  вузьким  струменем  з
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99