Page 101 - 249_
P. 101

обмежених       за    площею       лінзах     або     прошарках
                            водонепроникних  пластів.  Живиться  за  рахунок  інфільтрації
                            атмосферних  або  поверхневих  вод.  Має  нестійкий  режим  і
                            змінний хімічний склад, обмежені запаси, зазнає біологічного
                            забруднення.  Верховодка  зникає  посушливого  літа  й
                            відновлюється за сприятливих сезонних умов. Іноді вона стає
                            джерелом живлення рослин або грунтових вод, щo прискорює
                            її виснаження.
                                   Підземні води містяться не тільки в пластах проникних
                            порід, але й в тріщинах, утворюючи так звані тріщинні води.
                            Такі  води  найчастіше  зустрічаються  в  тріщинних  вапняках,
                            тріщинуватих магматичних і метаморфічних утвореннях. Вода
                            заповнює  тут  системи  сполучених  між  собою  тріщин.  На
                            відміну  від  грунтових  та  артезіанських  вод,  тріщинні  води
                            часто  утворюють  не  пластові,  а  масивні  природні  водоносні
                            резервуари.
                                   Джерелом       або   витоком      називають     довільний
                            природний  вихід  підземної  води  на  поверхню  Землі.
                            Найчастіше  джерела  утворюються  за  рахунок  пересічення
                            водоносних  горизонтів  з  від'ємними  формами  сучасного
                            рельєфу  (річкові  долини,  балки,  яри,  озерні  котловини);
                            геолого-структурних  особливостей  місцевості  (наявність
                            тріщин,  зон  тектонічних  порушень,  контактів  вивержених  і
                            осадових        порід);      фільтраційної       неоднорідності
                            водовміщуючих порід.
                                   Кількість  води,  яку  дає  джерело  за  одиницю  часу,
                            називається дебітом. Дебіти джерел значною мірою залежать
                            від  умов  їх  живлення  і  проникності  гірських  порід,  які
                            складають водоносний горизонт. Джерела відрізняються одне
                            від  одного  не  тільки  за  дебітом,  але  й  за  ступенем
                            мінералізації  води  та  за  її  температурою.  Різноманітність
                            джерел  дає  змогу  класифікувати  їх  за  різними  ознаками.
                            Зокрема,  -  за  походженням  вод,  напрямом  їх  руху,
                            температурою, хімічним складом тощо.
                                   Класифікація  джерел  за  температурою  води.  Всі
                            джерела  за  температурою  води  поділяються  на  три  типи  -
                            звичайні, холодні та гарячі.
                                   Температура  води  звичайних  джерел  приблизно
                            дорівнює  середньорічній  температурі  повітря  в  місці
                            розташування джерела. Їх називають ізотермічними.
                                   Холодні  джерела  дають  воду  з  більш  низькою
                            температурою, ніж середньорічна температура повітря даного
                            району. Такі джерела називаються гіпотермічними.
                                   Гарячі  джерела  мають  температуру  води  вищу  за
                            середньорічну температуру повітря даного району. Джерела з
   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106