Page 89 - 249_

може досягати 40-50 м, ширина - до 150-300 м і довжина - до
3-5 км.
Поступово з ростом яру в довжину і виробленням
поздовжнього профілю рівноваги ерозійна сила стікаючої
води знижується. Схили яру виположуються, і на них
з'являється рослинність. Розширюється дно яру як за рахунок
бокової ерозії, так і за рахунок відступання схилів в результаті
схилових процесів. Яр перетворюється в балку. Перетворення
яру в балку здійснюється не відразу по всій його довжині.
Процес цей починається з нижньої, найбільш давньої частини
яру і поступово поширюється вверх.
Винесений із ярів і балок матеріал, якщо він не
відноситься рікою, відкладається в гирлах, утворюючи конуси
виносу. Матеріал, який складає конуси виносу тимчасових
водотоків, називається пролювієм. Склад пролювію залежить
від типу осадів схилу, що прорізані яром чи балкою; стадії
розвитку яру та характеру стоку дощових і талих вод. Загалом
для пролювію характерна погана відсортованість матеріалу,
слабка обкатаність уламків, зменшення розміру частинок від
вершини конусу виносу до його основи і від осьової лінії - до
країв.
Яроутворення завдає надзвичайно великої шкоди
господарству. Ярова ерозія вважається природним лихом. Для
боротьби з яроутворенням постійно проводяться значні
роботи. Схили і днища ярів закріплюють рослинністю.
Верхів'я, для боротьби з розвитком вершинного перепаду, -
рослинністю і різними спорудами (бетонні лотки, бетонні
водовідбивні криниці). В руслах будують греблі і загати.
Позитивні результати дає обваловування вершин ярів, яке
перешкоджає поступленню води до вершинного перепаду із
вищезалягаючої частини схилу. За допомогою дамб вода
відводиться від вершини яру на закріплені ділянки схилу. Біля
дамб формують великі ставки, які затримують поверхневий
стік.
Обвальні і зсувні процеси.
Атмосферні опади і, створені ними, водяні потоки
призводять до сильного розмивання гірських схилів і крутих
берегів рік, озер і морів. Сформовані ними глибокі яри, в
переважній більшості, мають круті схили з кутами нахилу
0
понад 30 . Іноді крутизна схилів, залежно від складу порід,
може наближуватись до вертикалі. На таких обривистих і
навислих схилах розвиваються процеси обвалювання -
раптове обрушення мас гірських порід у вигляді окремих глиб
або великих блоків. Воно супроводжується подрібненням
зірваної маси при її падінні до підніжжя схилу. На схилах
меншої крутизни виникають процеси осипання, при яких