Page 64 - 249_
P. 64

Складчастість, яка розвинута в метаморфічних товщах,
                            надзвичайно  різноманітна  за  своєю  будовою  та  розмірами.
                            Найширше розповсюджені просто побудовані плавні складки
                            з поперечними розмірами в десятки кілометрів, надзвичайно
                            складні  та  непостійні  за  формою  складки  течії,  дуже  дрібна
                            складчастість, яка переходить у плойчастість.
                                   Найбільш  типовими  структурами,  що  виникли  в
                            процесі    метаморфізму,     є   смугастість,    кристалізаційна
                            сланцюватість та лінійність. Вони легко доступні до вивчення
                            та картування
                                   Смугастість       метаморфічних        гірських     порід
                            проявляється,  зазвичай,  завдяки  двом  типам  прошарків  -
                            лейкократових  (відносно  світлих)  і  меланократових  (більш
                            темних). Вона може бути первинною і вторинною.
                                   Кристалізаційна      шаруватість      виникає     завдяки
                            закономірному  орієнтуванню  мінералів  по  їх  площинному,
                            видовженному або кристалічному спрямуванню.
                                   Лінійність  -  надзвичайно  характерна  структурна
                            особливість  метаморфічних  утворень.  Проявляється  вона  у
                            закономірному  орієнтуванні  різних  структурних  елементів
                            вздовж деяких лінійних напрямів.
                                   Регіональний  динамотермальний  метаморфізм  на
                            території України характерний для кристалічного фундаменту
                            Східноєвропейської  платформи  і  Карпатської  покривно-
                            складчастої  споруди.  Гнейси  та  амфіболітові  фації  -
                            найпоширеніші  в  синклінальних  структурах  Українського
                            щита. Хлоритові і актинолітові сланці та інші породи зелено-
                            сланцевої  фази  складають  синкліналі  в  Придніпров'ї,
                            Криворіжжі, а також Рахівські гори. Мусковіт-ставролітові та
                            андалузитові  сланці  і  кварцити,  гнейси  і  амфіболіти,
                            магнетитові кварцити епідот-амфіболітової фації залягають у
                            синкліноріях Придніпров'я, Криворіжжя, Приазов'я.
                                   Метаморфічні       породи,    утворені     в   результаті
                            контактового  метаморфізму,  в  Україні  трапляються  рідко.
                            Складчасті  товщі  осадового  чохла  в  Українських  Карпатах,
                            Кримських горах і Донецькому кряжі сформувалися внаслідок
                            вторинного перетворення осадових порід в умовах невисоких
                            тисків і температур.
                                   У будові Українського щита розрізняють кристалічний
                            фундамент, що складається переважно з метаморфічних порід,
                            і  нерівномірно  розвинутий  осадовий  чохол  з  мезо-
                            кайнозойських       порід    субгоризонтального       залягання.
                            Фундамент розчленований на окремі мегаблоки, що розділені
                            міжблоковими  тектонічними  зонами.  Вони  генетично
                            пов'язані  з  глибинними  розломами,  і,  в  свою  чергу,
                            поділяються на блоки дрібнішого рангу.
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69