Page 65 - 249_

Серед складчастих структур домінують граніто-
гнейсові склепіння і міжсклепінні синеклізи.
Оточують граніто-гнейсові склепіння зеленокам'яні
смуги. В нижній частині вони складені переважно зміненими
вулканогенними породами - базальтами, андезитами,
дацитами, порфіритами тощо. Верхні частини смуг мають
переважно основний склад і утворені кременистими і
глинистими сланцями, кварцитами, конгломератами,
аркозами, залізистими кварцитами та ін.
Форми зеленокам'яних смуг у плані надзвичайно
різноманітні - від кільцеподібних до неправильних. В
поперечному перерізі вони мають чітко виражену
синклінальну будову і ніби облягають граніто-гнейсові
склепіння.
Границі зеленокам'яних смуг і граніто-гнейсових
склепінь поступові, з послідовною зміною гранітогнейсів і
гнейсів кристалічними сланцями. Загальне узгодження має
також й орієнтація лінійних текстур склепінь і смуг. Однак
доведено, що гнейсовидність в склепіннях і сланцюватість в
смугах - явище вторинне, тобто накладене, яке розвивається
при метаморфізмі.
Синклінальні зони, розміщені між склепіннями,
складаються з архейських порід, що утворюють, так звані,
зеленокам'яні смуги метабазитів, сланців, залізистих порід
тощо. У сукупності архейські породи антиклінальних і
синклінальних зон утворюють граніто-зеленокам'яну
тектонічну область Українського щита, типову для
докембрійських платформ.
Поверхня кристалічного фундаменту занурюється в
південному, південно-західному і південно-східному
0
напрямах під кутами 1-3 , утворюючи схили Українського
щита. Залежно від ступеню денудації окремих блоків, на
денну поверхню виходять породи різного віку. Найдавніші
породи (ультрабазити й тоналіти аульської серії нижнього
архею) виходять на денну поверхню по долинах річок і у
великих балках, а подекуди й на вододілах (зокрема в
центральному Приазов'ї).
Крім того, на Приазовській височині зустрічаються
денудаційні останці ("могили"), серед яких найвищі Бельмах-
Могила (висота 327 м) і Синя (307 м). Вони являють собою
конусоподібні денудаційні останці докембрійських
кристалічних порід Приазовського тектонічного блоку
Українського щита.
Породи кристалічного фундаменту майже повсюдно
виходять на поверхню, утворюючи своєрідну
морфоскульптуру - пасма, склепіння, останці з відносними