Page 16 - 249_

порід планет Сонячної системи і їх супутників, Земля могла
утворитися 4,5-5,0 млрд. років тому. Причиною утворення
могла стати гравітаційна конденсація розсіяної в космічному
просторі газопилової речовини, в якій містилась більшість
відомих на планеті хімічних елементів.
Формування Землі, як космічного тіла,
супроводжувалось диференціацією речовини, чому сприяв
поступовий розігрів глибинних шарів, здебільшого за рахунок
тепла, яке виділялось при розпаді радіоактивних елементів
(таких як уран, торій, радіоактивний ізотоп калію та ін.).
Результатом цієї диференціації став поділ Землі на
концентрично розміщені зони - оболонки (або геосфери),
кожній з яких властиві: певний речовинний склад, агрегатний
стан, фізичні та хімічні властивості тощо.
Речовина, яка складає Землю та її найближче довкілля,
представлена твердим, рідким і газоподібним фазовими
станами. При цьому, всі три фазові різновиди природної
речовини знаходять своє відображення в її структурі. Так,
газова фаза представлена повітряною масою, що оточує
Землю та частково заповнює верхи літосфери. Рідка фаза – це
води океанів, морів, озер, річок, боліт, підземні та інші
материкові води. У твердому стані знаходиться вся решта
речовини Землі, що представлена кам'яною і твердою фазами,
починаючи від поверхні і до найбільших глибин, можливо за
виключенням самого ядра. Кожному фізичному стану
притаманні певні фізичні, хімічні, термодинамічні та інші
ознаки.
Особливе місце у формуванні будови земної кори та
Землі, в цілому, займає біосфера, роль якої в геологічних
процесах надзвичайно важлива.
Найважливішою відмінністю Землі від інших планет
Сонячної системи є існування на ній життя. Воно з'явилось 3-
3,5 млрд. років тому і досягло з появою людини (2 млн. років
тому) своєї найвищої розумово-організованої форми.
Земля має складну форму, яка визначається
внутрішньою будовою, дією гравітації, відцентрових сил
внаслідок обертанням Землі, а також результатом екзогенних
та ендогенних процесів. Ще в ХVІІ ст. вчені встановили, що
Земля не куля, а сфероїд, який має довшу екваторіальну і
меншу полярну осі. Стиснення на полюсах і розширення біля
екватора пояснюється дією відцентрової сили в результаті
обертання Землі навколо своєї осі. Подальші дослідження
показали, що планета є неправильною геометричною фігурою.
Вона має численні відхилення від сфероїда в межах 100 м,
викликані нерівномірним розподілом густини речовини в
надрах Землі.