Page 14 - 249_

об'єднана в галактики. Прикладом такого скупчення може
бути галактика, в якій розміщена наша Сонячна система. Це
спіралевидна галактика, що зветься Чумацький шлях.
Сонячна система космічних тіл розташована на околиці
однієї з спіралей галактики Чумацький шлях. Вона
знаходиться у шарі космічної матерії, згрупованої вздовж
екваторіального галактичного диску на відстані ¾ від центру
галактики. Сонячна система складається із Сонця, 9 великих
планет, супутників планет, приблизно 100 000 малих планет,
11
приблизно 10 комет, а також з величезної кількості малих
(так званих метеоритних) тіл. Середня відстань від Сонця до
найбільш віддаленої від нього планети становить 6 млрд. км.
Сонце займає центральне положення в Сонячній
системі, оскільки його маса приблизно у 750 разів перевищує
сумарну масу всієї решти тіл Сонячної системи. А сумарна
маса всіх малих планет і комет менша від маси Землі.
Всі великі планети обертаються навколо Сонця в
одному напрямку по майже кругових орбітах, площини яких
мало нахилені одна відносно другої і до сонячного eкватору.
Віддаленість великих планет від Сонця утворює закономірну
послідовність - відстані між сусідніми орбітами зростають з
віддаленням від Сонця. Ці закономірності руху планет, в
поєднанні з їх поділом на дві групи за фізичними
властивостями, вказують на те, що Сонячна система не є
випадковим набором космічних тіл, а виникла внаслідок
єдиного процесу.
Завдяки круговій формі планетних орбіт і великим
відстаням між ними виключається можливість їх зближення,
при якому планети могли б суттєво змінити свій рух внаслідок
взаємного притягання. Це забезпечує довготривалу стійкість
планетних рухомих систем.
Більшість планет (крім Венери та Урану) обертаються
навколо своєї осі в одному напрямку із заходу на схід, що
співпадає з напрямком обертання навколо Сонця. Венера
надзвичайно повільно обертається у зворотному напрямку, а
вісь обертання Урану лежить майже в площині екліптики.
Планета - тіло, яке обертається навколо зірки і має
незначну, порівняно з центральним світилом, масу. В
сонячній системі відомо 9 великих планет (Меркурій, Венера,
Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун і Плутон) (рис.
2.1), 43 супутники планет і декілька десятків тисяч малих
планет (астероїдів). Форма великих планет переважно
сферична або близька до сферичної. Вони видимі з Землі
завдяки сонячному світлу, яке відбивається їх поверхнями.
Сонце розташоване в центрі Сонячної системи.
Навколо нього обертаються всі дев'ять планет. Планети