Page 15 - 249_

поділяються на дві групи, відмінні за масою, хімічним
складом, частотою обертання та кількістю супутників. Чотири
внутрішні планети Сонячної системи або планети земної
групи - невеликі за розмірами і складаються з щільної
кам’янистої речовини і металів.
Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун) -
набагато масивніші, складаються переважно з легких речовин
(водню, гелію, метану та ін.), а тому, не дивлячись на
величезні тиски в їх надрах, мають малу середню густину.

Юпітер Уран Плутон

1000 Сатурн 2000 3000 4000 Нептун 5000 6000
Марс
Земля

Обл.Астероїдів

Сонце
Венера
Меркурій

Рисунок 2.1 - Будова Сонячної системи

Надра планет та деяких величезних супутників ймовірно
перебувають у розплавленому стані.
Венера, Земля, Марс мають атмосферу, яка складається
із газів, що виділилися із їх надр. У планет-гігантів атмосфера
є безпосереднім продовженням їх надр. Ці планети ймовірно
не мають твердої або рідкої поверхні. З глибиною атмосферні
гази повинні поступово переходити в конденсований стан.
Земля - третя за порядком від Сонця планета Сонячної
системи, яка за розміром і масою займає п'яте місце. Назва
"Земля" походить від загальнослов'янського слова "зем" -
земля, земляна підлога, низ. Важливою ознакою Землі, на
відміну від інших планет Сонячної системи, є існування на ній
живої матерії, яка за останні тисячоліття досягла вищої форми
своєї організації - розумової. Аналогічні земним, умови для
розвитку "земного життя" на інших планетах Сонячної
системи практично відсутні.
Відповідно до сучасних космічних гіпотез та
експериментального визначення абсолютного віку гірських