Page 117 - 249_
P. 117

Пагорби  пучення  дуже  часто  спостерігаються  на
                            рівнинних територіях. Вони являють собою кріогенні форми
                            рельєфу заокругленої форми висотою від 20-40 см до 30-40 м,
                            діаметром  в  основі  -  від  декількох  метрів  до  100-200  м.
                            Утворюються  вони  в  результаті  збільшення  об’єму  при
                            промерзанні  сильно  зволожених  або  водоносних  дисперсних
                            порід  в  результаті  збільшення  їх  об'єму.  Розрізняють
                            однорічні і багаторічні пагорби пучення.
                                   Крім  пагорбів  пучення  на  рівнинних  територіях  в
                            районах  багаторічної  мерзлоти  широко  розповсюджені
                            термокарстові форми рельєфу.
                                   Термокарст  -  це  процес  витоплювання  підземного
                            льоду,  який  супроводжується  просіданням  поверхні  Землі  і
                            появою від'ємних форм рельєфу. Просідання вищезалягаючих
                            пластів відбувається не тільки при таненні прошарків  і лінз,
                            але  й  сильно  льодянистих  грунтів,  оскільки  вони  можуть
                            містити  в  собі  до  50%  льодової  маси.  Форми  рельєфу,  які
                            виникають при цьому, називаються термокарстовими. Вони
                            є різновидом псевдокарсту.
                                   Весь  комплекс  відкладів,  що  утворився  внаслідок
                            взаємодії льодовика та його талих вод з породами субстрату,
                            називається льодовиковими відкладами. Як уже відмічалось,
                            за генезисом льодовикові відклади поділяються на моренні та
                            водно-льодовикові. Вони вкривають значну частину території
                            України та утворюють льодовикові форми рельєфу на площах
                            дніпровського зледеніння (Сумська, Чернігівська, Полтавська,
                            Київська,  Черкаська,  Житомирська,  Рівненська,  Волинська
                            області), окського зледеніння (Львівська і Волинська області)
                            і валдайського зледеніння (у Карпатах).
                                   З  льодовиковими  відкладами  пов’язані  розсипні
                            родовища  корисних  копалин.  Виникають  вони  в  результаті
                            руйнування  корінних  порід  дольодовикових  алювіальних  і
                            схилових  відкладів  під  час  руху  льодовика.  Процес
                            формування  льодовикових  відкладів  не  дуже  сприяє
                            концентрації     корисних     компонентів      та   збереженню
                            сформованих  розсипів.  Тому,  важливе  практичне  значення
                            мають тільки ті льодовикові розсипи, які просторово пов'язані
                            з  льодовиковою  абразією  багатих  корінних  порід  і
                            дольодовикових розсипів.
                                   Промивний  режим  морени  талими  водами  сприяє
                            утворенню  флювіогляціальних  розсипів.  Серед  них  в
                            переважній більшості зустрічаються алмази, золото, платина,
                            рідкоземельні  мінерали,  дорогоцінне  каміння.  Льодовикові
                            відклади  часто  служать  проміжним  джерелом  формування
                            багатих алювіальних і морських розсипів корисних копалин.
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122