Page 114 - 249_

утвореними при таненні льоду. Розрізняють два типи таких
відкладів - прильодовикові та внутрішньольодовикові.
Прильодовикові флювіогляціальні відклади
утворюються перед фронтом льодовика талими водами, які
витікають з-під нього.
Внутрішньольодовикові флювіогляціальні відклади
утворюються талими водами в підльодовикових тунелях,
промоїнах і проталинах у товщі льоду.
Значну геологічну роботу виконує морський лід, який
утворюється на поверхні морських або океанічних басейнів.
Протягом геологічної історії Землі неодноразово
відбувались тривалі та короткочасні похолодання. Вони
спричиняли розвиток льодовиків і похолодання клімату у
льодовикові епохи. В результаті, значні частини континентів
вкривалися потужною льодовиковою товщею.
В певні епохи антропогенового періоду зледеніння
охоплювали величезні простори континентів, що значно
перевищувало площу розвитку сучасних льодовикових
покривів. Центри древньоантропогенових зледенінь
знаходились на Скандинавському півострові, в Альпах, на
Таймирі та в ін. приполярних і високогірних областях. Маси
льоду, що наступали зі Скандинавських гір, займали рівнини
Північної Європи, більшу частину Східноєвропейської
рівнини і досягали широти м. Львів на Україні. Допускають,
що товщина льоду на цей період на Скандинавському
півострові досягала 3 км, а товщина льоду, яка покривала
Східноєвропейську рівнину, становила декілька сотень метрів.
Внаслідок потепління до початку сучасної епохи
скандинавський льодовик зник, залишивши після себе
різноманітні льодовикові і водно-льодовикові форми рельєфу
і відклади.
Відомі докази зледенінь, які періодично відбувались в
більш давні геологічні епохи впродовж геологічної історії
Землі. Про це свідчить наявність в древніх товщах тилітів -
ущільнених метаморфізованих моренних відкладів. Причини
періодичної появи зледенінь до цього часу однозначно не
встановлені. Існує ряд гіпотез, за допомогою яких
намагаються пояснити причини періодичного зледеніння
поверхні Землі. Вивчені на сьогодні фактори виникнення
зледенінь можна розділити на дві групи - астрономічні та
геологічні.
До головного астрономічного фактору відносять зміни
в планетарному русі Землі, такі як варіації ексцентриситету
земної орбіти та кута нахилу земної осі до площини
екліптики. Це реальні періодичні зміни, які, без сумніву,
викликають періодичну зміну клімату.