Page 109 - 249_

широти, місцевого клімату, рельєфу, експозиції схилів,
саморозвитку льодовиків.
Сніг, який накопичився на поверхні Землі, ще не є
льодовиком. Для перетворення його у масу льоду він повинен
пройти ряд процесів. Накопичуючись у пониженнях рельєфу
або на вершинах гір, сніг за літо не встигає розтанути, а тому
його маса із року в рік збільшується. Він ущільнюється і під
впливом добових коливань температури перетворюється у
зернисту масу. Такий ущільнений зернистий сніг називається
фірном, а область його накопичення - фірновим полем. З
часом фірн доущільнюється, зерна змерзаються і він
перетворюється у фірновий лід білого кольору завдяки
знаходженню в ньому бульбашок повітря. Із збільшенням
тиску фірновий лід перетворюється у прозорий кристалічний
льодовиковий або глетчерний лід бірюзового кольору. Зміна
кольору зумовлена видаленням з льоду бульбашок повітря.
3
Такі перетворення тривають сотні років. Із 10 м снігу
3
3
утворюється 1 м глетчерного льоду. Якщо 1 м свіжого снігу
3
важить 85 кг, то маса 1 м глетчерного льоду - 909 кг.
Розміри і форма фірнового поля залежать від розмірів
зледеніння і рельєфу даної території. Найбільші розміри
мають області живлення великих материкових льодовиків
Гренландії та Антарктиди. Переважно це великі простори із
слабо випуклою поверхнею, покриті снігом. Межу між
областю живлення і льодовиком провести досить важко.
У льодовиках виділяють область живлення (де
проходить накопичення снігу і перетворення його у фірн, а
потім у глетчерний лід) та область стоку, по якій рухається і
стікає глетчерний лід. Залежно від співвідношення областей
живлення і стоку, а також від розмірів і форми льодовиків,
вони поділяються на три типи: гірські (або альпійського типу),
покривні (або материкового типу) та проміжні.
Гірськими або альпійськими називають відносно
малопотужні льодовики високогірних районів, утворення яких
пов’язане з різного роду депресіями рельєфу - западинами,
долинами рік, ущелинами тощо. Такого типу льодовики
розвинуті в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі
та інших гірських районах планети. Характерним льодовиком
цього типу є льодовик Федченка на Памірі.
Покривні або материкові льодовики утворюються в
полярних районах майже на рівні моря. Льодовики цього типу
займають величезні площі і мають значну товщину льодового
покриву. На відміну від льодовиків альпійського типу,
покривні льодовики не мають яскраво виражених зон
живлення. Форма таких льодовиків не контролюється