Page 35 - 167

Рисунок 17.4 - Позначення виводів обмоток двошвидкісних двигунів
4
p
Двошвидкісний двигун з кількістю полюсів 2  має виводи
2
обмотки статора відповідно 4С 1;4С 2;4С 3;2С 1;2С 2;2С 3, а двигун з кількістю
6
p
полюсів 2  6С 1;6С 2;6С 3 4С 1;4С 2;4С 3. Двигун з кількістю полюсів
4
6
2 p  використовується в лабораторній роботі.
4
При вмиканні однієї з обмоток статора до трифазної мережі,
утворюється обертове магнітне поле статора. Це поле індукує в провідниках
короткозамкненої обмотки ротора е.р.с., під дією якої виникають струми,
котрі взаємодіють з обертовим магнітним полем статора, в результаті на валу
машини виникає момент, який обертає ротор із швидкістю:

п=п 1(1-S) (17.5)

Для вимірювання ковзання двигуна застосовують стробоскопічний
метод. Для цього на вал асинхронного двигуна насаджено диск (рис. 17.5),
розділений на рівні білі і чорні сектори, які освітлюються неоновою лампою,
що живиться від того ж джерела, що й обмотка статора.

а – для n 1=1500 об/хв б – для n 1=1000 об/хв в – комбінований диск

Рисунок 17.5 – Стробоскопічні диски для вимірювання ковзання двигуна

Неонова лампа дає по два спалахи на протязі одного періоду. Кількість
білих або чорних секторів на диску береться рівною кількості полюсів
машини – 2р.