Page 34 - 167

швидкості обертання ротора залишається практично незмінною.
Зміну кількості пар полюсів можна досягти також перемиканням обмо-
ток статора з зірки на подвійну зірку (рис. 17.3). В цьому випадку, при вищій
швидкості обертання ротора, одержуємо подвійну потужність, при
незмінному номінальному моменті (регулювання зі сталим номінальним
моментом).

Рисунок 17.3 – Схема зміни кількості пар полюсів в 3-фазному двигуні та
його механічні характеристики при регулюванні зі сталим моментом

На рис. 17.3 зображені механічні характеристики двошвидкісного
асинхронного двигуна, що регулюється зі сталим номінальним моментом.
При порівнянні двошвидкісних асинхронних двигунів однакової
потужності, які виконані з двома окремими і однією, що перемикається,
обмотками, можна зробити наступні висновки. Двообмоткові схеми
спричиняють збільшення витрат обмоткової міді на 40-50% і
електротехнічної сталі на 30-40%, в порівнянні з однообмотковим
виконанням, при одночасному зниженні ККД і коефіцієнта потужності
двигуна в середньому на 10-15%. Крім того, маховий момент ротора
однообмоткового двигуна в 2-3 рази менший, ніж у двообмоткового тієї ж
потужності, що забезпечує першому кращі динамічні характеристики.
Двообмотковий двигун має більш просту будову перемикача пар
полюсів, також сам перемикач має менші розміри, ніж у однообмоткових,
внаслідок меншої кількості виводів обмоток.
В двошвидкісних двигунах зі співвідношенням швидкостей обертання
ротора 1:2 завжди використовують однообмоткову схему, а при
співвідношенні 2:3 та в інших випадках – двообмоткові схеми. Виводи
асинхронних двигунів, що мають секційні обмотки, які дозволяють
перемикати кількість пар полюсів, позначаються тими ж буквами, що і прості
обмотки, але з додатковими цифрами перед великими буквами, що вказують
на кількість пар полюсів (рис. 17.4).