Page 43 - Г

зазвичай пов’язана з тим, що відповідний АПД працює без
підживлення, а зміна інших компонентів узагальненого
потоку не дає можливості розв’язувати задачу динамічного
керування.
Логічна система(підсистема) керування АПД може
проектуватися з інтегральними і внутрішьоцикловими або
тільки з внутрішньо цикловими перемикаючими впливами.
Останній різновид логічних систем (підсистем)
використовується тоді, коли задачі, характерні для
інтегральних перемикаючих впливів, розв’язуються
системами керування більш високого рівня ієрархії керування,
наприклад, АСК групою АПД.
Динамічні підсистеми можна класифікувати в
залежності від потрібних умов зміни керуючих змінних. При
необхідності її стабілізації – функція переходу φ(τ)=0 –
застосовуються системи автоматичної стабілізації. Але в
умовах функціонування АПД, зв’язаних з їх не лінійністю, а
іноді і не стаціонарністю їх динамічних властивостей за
більшістю із каналів керуючих впливів, найбільш доцільне
використання систем стабілізації зі змінною структурою.
Більшість керованих змінних протягом робочої стадії
циклічного технологічного процесу змінюються від
початкового стану, який характеризуються вектором X(τ 0)
(лівий кінець траєкторії), до кінцевого, який визначається
вектором X(τ К) (правий кінець траєкторії), тобто процес
протікає при φ(τ) 0. Якщо в цих умовах φ(τ) задана
технологічним регламентом, то задачу динамічного керування
розв’язують за допомогою системи програмного керування.
Застосовують як замкнені, так і незамкнені за
основною змінною системи програмного керування. Останні
застосовуються у вигляді систем програмного керування
складовими узагальненого потоку, якщо застосовують
вимірювальні перетворювачі, необхідні для одержання
інформації про основні керовані змінні.
Якщо функція переходу φ(τ) не задана технологічним
регламентом, то виникає варіаційна задача оптимального
керування, частковим випадком якої є задача термінального
керування (керування кінцевим станом). В цьому випадку
початкове і кінцеве значення векторів керованих змінних
фіксовані X(τ 0)= X 0 і X(τ К)= X К, тому такі задачі називають
також задачами з фіксованими (закріпленими) кінцями, на
відміну від задач із рухомими кінцями (задача не
термінального керування), коли
X ( 0 ) X 0 і X ( R ) X R ,