Page 123 - 14
P. 123

126
                 Масиви, вектори та матриці. Масивом називають пойменовану сукупність числових чи
           символьних елементів, які упорядковані певним чином і мають певні адреса. В системі MathCAD
           застосовують масиви двох найпоширеніших типів: одновимірні (вектори) і двовимірні (матриці).
                 Вводити матриці (вектори) можна двома способами: поелементно і за допомогою шаблонів
           матриць.
                 При поелементному вводі вказується ім’я об’єкта (матриці чи вектора) і його підрядковий
           індекс.  Для  отримання  підрядкових  індексів  після  імені  змінної  вводиться  квадратна,  що
           відкривається, дужка. Приклад вводу елемента вектора:
                      Ввід з клавіатури                 Зображення у вікні
                      a2[1 Shift+:                      a2 1:=
                 Для елементів матриць підрядкові індекси розділяються комoю :
                      Ввід з клавіатури                 Зображення у вікні
                      A [1,2 Shift+:              A1,2:=
                 Індекси повинні мати тільки цілочислове значення і можуть починатись з нуля чи цілого
           числа. Для вводу матриць (векторів) за допомогою шаблону необхідно скористатися операцією
           Matrix…  (Матриці  ...)  в  позиції  Math  (Математика)  основного  меню,  або  піктограмою  з
           зображення  шаблону  матриць  (Ctrl+V).  Після  виконання  однієї  із  трьох  операцій  появиться
           діалогове вікно, в якому необхідно вказати розмірність матриці, тобто кількість рядків і стовпців.
           Для вектора один із них повинен бути рівний одиниці. Наприклад, якщо m– кількість рядів, а n–
           кількість  стовпців  матриці,  то  при  m=1  маємо  вектор-лінійку,  а  при  n=1  –  вектор-стовпець.
           Елементи  векторів  і  матриць  розміщуються  між  великими  квадратними  дужками  на  місці
           шаблонів (прямокутників чорного кольору).
                 Дані файлового типу. Файлові дані це, по суті, ті ж вектори і матриці. але з елементами,
           які можуть записуватись у вигляді файлів, що мають свої імена. Це той тип файлів, які можуть
           оброблятись  у  програмах  на  різних  алгоритмічних  мовах  і  створюватись  такими  програмами,
           завдяки чому можливий обмін даними між системою MathCAD та іншими програмами. В процесі
           створення  файлових  даних  системою  читаються  значення  елементів  матриць  і  векторів  зліва
           направо  і зверху  вниз  і перетворюються в ASCII– коди. Створені файлові дані, або файли, що
           використовуються, можна переглянути будь-яким текстовим редактором, який сприймає тексти у
           вигляді ASCII– кодів.
                 Існує шість операцій з даними файлового типу. Розгляд цих операцій почнемо з читання
           файлів, які вміщують дані векторів.
                 READ (ім’я_файлу). Це операція-функція читає дані із файлу з фіксацією імені ім’я файлу
           і формує вектор, наприклад,
                                                                    v:=READ (DATA)
                 У  даному  випадку  елементи  вектору  V  отримають  значення,  які  читаються  з  файлу  з
           іменем DATA.
          Слід  мати  на  увазі,  що  ім’я  файла  необхідно  вказувати  за  правилами  для  системи  MS-DOS,
          наприклад, якщо файл DATA розміщений на диску D в каталозі PROBA, то ім’я файлу буде таким:
          D:\PROBA\DATA.
                 WRITE (ім’я_файлу). Ця операція записує дані в файл і присвоює вказане ім’я.
                 APPEND  (ім’я_файлу).  Ця  операція  подібна  до  WRITE,  але  записує  дані  в  кінець  вже
          існуючого файлу.
                      Три останні операції відносяться до операцій читання-запису матриць.
                 READPRN  (ім’я_файлу).  Ця  операція  подібна  до  READ,  але  читає  дані  у  вигляді
          двовимірного масиву-матриці.
                 WRITEPRN (ім’я_файлу). Ця операція аналогічна операції WRITE, але застосовується для
          запису матриць. Структура файлу має такий же вигляд, як і сама матриця.
                 APPENDPRN (ім’я_файлу). Ця операція, як і операція APPEND, дописує дані, які мають
          вигляд матриці, в кінець файлу.
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128