Page 122 - 14

125
8  ln( ) x
y : 2  sin( ) x 
3  x
Змінним в математичних виразах повинні бути присвоєні хоча би один раз певне числове
значення. Як оператор присвоєння використовується знак :=. Наприклад, перш ніж обчислювати
значення y у виразі (6.1) змінній х необхідно присвоїти значення, яке повинно належати множині
x   ,0 . Допустимо, що х:=0.5. Для виведення значення на екран дисплея використовується знак
=.
Отже, в нашому випадку програма обчислень, матиме такий вигляд:
: x  , 5 . 0
8  ln( ) x
y : 2  sin( ) x  ,
3  x
y  .
Як бачимо із наведеного прикладу символ присвоєння := відмінний від звичного знаку
рівності, який використовується в математиці. Це зв’язано з тим, що знак рівності інтерпретується
в математичних виразах в певному контексті. Наприклад, х=y означає або присвоєння змінній х
значення раніше визначеної змінної y, або факт логічної рівності значення х значенню y. Така
двоїстість недопустима в машинних програмах. Тому використовуються три знаки: присвоєння :=,
виводу результатів = і рівності = (жирне). Останні розміщені на набірній панелі. Відмітимо, що у
версії MathCAD 7.0 PRO знак = допускається застосовувати і як знак присвоєння. Це можливо
лише тоді, коли змінна ще не визначена і система “знає”, що знак виводу значень змінної не може
використовуватись. Наприклад, якщо ввести перший раз x=2, то система подасть це у вигляді
x:=2. Проте при повторному присвоєнні необхідно писати x:=3 (якщо задати x=, то система тут же
видасть x=2, тобто знак = буде лише означати вивід).
Для вводу знаку присвоєння використовується комбінація клавіш Shift + :.
Спроби використати невизначену змінну веде до повідомлення про помилку – змінна
набуває яскраво-червоного кольору.
Якщо змінній присвоєно початкове значення за допомогою оператора :=, то таке
присвоєння називають локальним. Проте за допомогою знаку  можна забезпечити глобальне
присвоєння. Воно може відбуватися в будь-якому місці документа. Наприклад, якщо змінній х
присвоєно таким чином значення в кінці документа, то вона буде мати це ж значення і на початку
документа. Зрозуміло, що в подальшому значення х можна змінити за допомогою операції
локального присвоєння.
Ранжовані змінні мають послідовність фіксованих значень у вигляді цілих чисел або у
вигляді чисел, які змінюються з певним кроком від початкового до кінцевого значень. Ранжовані
змінні характеризуються іменем і індексом кожного свого елементу.
Для створення ранжованих змінних цілочислового типу використовується вираз:
Name:=Nbegin .. Nend, (6.2)
де Name – ім’я змінної;
Nbegin - початкове значення змінної;
Nend - кінцеве значення змінної;
.. - горизонтальні двокрапки, які вказують на змінну змінної в заданих межах. Вони
задаються за допомогою клавіші : -двокрапка.
Структура (6.2) викликає змінну змінної з кроком рівним одиниці. Якщо
Nbegin<Nend, то крок зміни змінної дорівнює +1. В тому випадку, коли Nbegin>Nend, то маємо –
“мінус” 1.
Для створення ранжованої змінної загального типу використовується вираз
Name:=Nbegin, N begin+Step .. Nend,
де Step - заданий крок зміни змінної; він додатній, якщо Nbegin< Nend від’ємний в противному
випадку.
Для виводу значення ранжованих змінних застосовується оператор =. В такому випадку
ранжована змінна виводиться у вигляді таблиці.