Page 47 - Міністерство освіти і науки України

3 СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ І
ЇХНЬОГО ЗВ'ЯЗКУ ІЗ СИСТЕМАМИ
АВТОМАТИЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ
Далеко не завжди процеси контролю можуть бути
здійснені просто і з невеликими витратами часу і праці. Для
проведення автоматичного контролю ряду параметрів відсутні
чи мають високу вартість необхідні технічні засоби контролю
(зокрема, датчики). Різко підвищується складність
контрольованих технічних пристроїв, що виражається
насамперед у прогресуючому збільшенні кількості елементів
(так, наприклад, система керування американського
міжконтинентального снаряда «Атлас» містить близько 300
тис. елементів). Ці й інші причини змушують відмовитися від
неперервного стовідсоткового контролю усіх величин (чи
елементів) в об'єкті з метою оцінки його стану і виявлення
місць і причин несправностей, прийти до організації пошуку
несправностей у міру необхідності. У зв'язку з цим виникнула
технічна діагностика — наукова дисципліна, що вивчає форми
прояву відмовлень у технічних пристроях, що розробляє
методи їхнього виявлення, а також принципи побудови
діагностичних систем.
При створенні систем технічної діагностики потрібно
розрізняти наступні основні етапи:
вивчення об'єкта діагностики, зв'язане з виділенням
станів елементів, контрольованих величин, збір необхідних
статистичних даних, оцінка витрат праці на повірку;
побудова математичної моделі об'єкта і її дослідження,
зв'язана з розробкою програми повірки об'єкта;
побудова діагностичної системи, заснована на
застосуванні методів системотехніки.
Потрібно відзначити, що успішне створення
математичної моделі багато в чому залежить від ступеня
знання властивостей об'єкта діагностики й у свою чергу
визначає ефективність прийнятого методу пошуку
несправностей.
Об'єктами технічної діагностики є технічні системи, у
яких можна виділити елементи, причому і системи й елементи
можуть знаходитися звичайно в двох станах: працездатному і
непрацездатному. Якщо система містить N елементів, кожний
з яких може знаходитися в двох станах, тоді відмовлення
n
системи можна розглядати як одне з можливих 2 – 1 станів,
викликаних непрацездатністю деякої комбінації її елементів.