Page 48 - Міністерство освіти і науки України

Стан технічної системи представляється звичайно N-
мірним вектором, i-a компонента якого дорівнює 1, якщо i-й
елемент працездатний, чи дорівнює 0, якщо він відмовив.
Стан системи визначається шляхом проведення повірок за
визначеним програмам, названими програмами діагностики.
Сукупність повірок, достатня для розрізнення станів системи,
зветься діагностичним тестом.
Розрізняють комбінаційний і послідовний пошук
несправностей. При комбінаційному пошуку виконується
задане число повірок незалежно від порядку їхнього
здійснення. Послідовний пошук зв'язаний з аналізом
результатів кожної повірки й ухваленням рішення на
проведення наступної повірки.
Нехай є система, яка складається з послідовного кола
елементів тоді в залежності від ступеня знання про елементи
(у першу чергу знання ймовірностей їхніх відмовлень) і
особливості їхньої повірки (зокрема, знання часу, необхідного
для виконання кожної повірки) можуть істотно змінюватися
діагностичні програми. У випадку, якщо відмовлення всіх
елементів рівноймовірні і час, необхідний для виконання всіх
повірок, одинаковий, та мінімальна кількість повірок може
бути отримана при використанні методу «половинної
розбивки». Відомі ймовірності відмовлень елементів
дозволяють враховувати їх при послідовності виконання
процедур повірки і тим самим зменшити мінімально
необхідне число процедур пошуку.
На практиці виконання повірок різних елементів
зв'язано з різною трудомісткістю. Якщо відомий час t,
необхідний для виконання повірки різних елементів і їхніх
сполучень, і ймовірності їхнього відмовлення р, то можливо
при відмовленнях різних елементів вибирати найбільше
«ощадливий» діагностичний тест (рис.3.1).
Так, наприклад, якщо відмовив елемент 5, то найбільш
ефективний тест, обраний по мінімальним відношенням часу
повірки до ймовірностей появи відмовлень (показаним на
рис.3.1 у кружках), буде А—>В—>G—>6.
Потрібно відзначити, що подібні процедури повірки
можуть застосовуватися лише в найпростіших системах. При
наявності великої кількості елементів і складних зв'язків між
ними, неприступності для повірки окремих елементів їхніх
груп діагностичні тести істотно ускладнюються, для їхнього
складання використовуються сучасний математичний апарат і
обчислювальна техніка.