Page 48 - 1303

’ – зворотний апостроф,

[ ] – відкрита і закрита квадратні дужки.
Як правило, ім’я поля відображає зміст даних, які в ньому
знаходяться, наприклад: Прізвище, Вага, Кількість і т.д. Не
варто захоплюватися надмірною довжиною імені поля. Не слід

розділяти складні імена пробілами, хоча вони і дозволені, замість
них краще вживати символ підкреслювання. На відміну від імені
бази даних для утворення імен полів бажано використовувати

букви кирилиці. Ці поради стосуються будь-яких інших імен
внутрішніх елементів БД: таблиць, запитів і т.д, які можуть
використовуватися в виразах.

Для підвищення “читабельності” таблиць варто
використовувати підпис поля, який не регламентується, він
застосовується замість імені під час відкриття таблиці для

перегляду чи внесення змін.
Для зберігання даних використовуються такі типи полів:
 текстове (символьне, літерне), довжиною до 255 символів;

 поле MEMO, текст довжиною до 4096 байт;
 числове, дійсні і цілі числа;

 дата/час;
 грошове, спеціальне числове поле;
 лічильник, числовий ряд, значення якого починаються з 1 і

не повторюються;
 логічне, яке може приймати логічні значення Так або Ні;

 поле об'єкта OLE – ім'я файлу, який містить рисунок;
 гіперпосилання – ім'я зовнішнього файлу з даними або
адреса Internet. Посилання на ім'я зовнішнього файлу має вигляд:

# ім'я файлу або File: ім'я файлу. Адреса Internet має вигляд:
http:// адреса Internet;
 майстер підстановок, дозволяє переносити дані в це поле з

інших таблиць. Оскільки дублювання даних у БД є недоцільним,
його можна застосовувати хібащо при перенесенні
великооб'ємних даних (тексту) із вже непотрібних таблиць при

переорганізації БД.
Кожний тип поля даних має свій формат поля, який дозволяє
встановлювати форму представлення даних.

48