Page 53 - 1303
P. 53

на  екран  та  друк,  виконання  пошукових  операцій.  В  цьому

               випадку запит має деякі переваги, а саме: на відміну від таблиці,
               запит  може  містити  не  всі,  а  вибрані  поля  таблиці,  інформація
               декількох  полів  може  бути  об'єднана  в  одне  поле,  запит  може
               містити  дані  з  декількох  таблиць,  має  ширші  можливості

               застосування виразів та ін.
                     Так  само,  як  і  таблиця,  запит  дозволяє  застосовувати
               сортування, фільтрацію та пошук даних.

                     Слід особливо підкреслити, що запити не дублюють таблиці,
               а  містять  їхню  поточну  інформацію.  Запит  формується  заново
               при кожному його відкритті для перегляду. Результат виконання

               (відкриття) запиту називається вибіркою.
                     За  будовою  розрізняють  два  види  запиту:  простий  і
               перехресний.  Простий  запит  виглядає  як  звичайна  таблиця  і  в

               найпростішому  випадку  може  складатися  з  однієї  таблиці,  яка
               має  лише  одне  поле.  Перехресний  містить  згруповані  дані  по
               рядках і стовпчиках, у нашому прикладі це може бути розподіл
               підсумованих вкладів платників по фондах.

                     Запит дозволяє вводити дані (умови) для поточного відбору
               інформації в момент його відкриття, тоді він називається запитом
               з параметром.


                     3.5.2 Зв'язки між таблицями
                     Особливістю  запиту  є  можливість  об'єднання  інформації  з
               декількох таблиць. Об'єднувати можна тільки таблиці, які мають

               спільне поле. Як правило, спільне поле є ключовим, воно може
               називатися  по-різному,  але  мусить  бути  однотипним  у  всіх
               таблицях. У нашому прикладі – це кодові поля.

                   Розрізняють три типи зв'язків:
                     один  до  одного.  В  цьому  випадку  кожному  запису  однієї
               таблиці відповідає один запис другої. Використовується він тоді,

               коли  маємо  декілька  таблиць  з  однаковою  кількістю  записів  і
               вони є ніби продовженням одна одної в ширину. Це, наприклад,
               коли в одній таблиці міститься головна, а в другій – другорядна

               інформація  для  кожного  запису.  Також  коли  таблиця  має  надто





                                                         53
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58