Page 17 - 130
P. 17

16

                                                               Q                    Q
                                                          S     необ.  , або dS     .                  (1.9)
                                                                  T                 T
                                                         Q
                      Процеси,  для  яких          S     необ    при  постійній  температурі,  ніколи
                                                          Т
               спонтанно не реалізуються.
                      Якщо розглядати ізольовану термодинамічну систему, коли немає обміну
               тепловою енергією з довкіллям, то Q обор.= 0, ΔS = 0, а для самочинних процесів
               Q необ.=  0,  ΔS  >  0.  Для  оборотного  процесу  ентропія  системи  постійна,  а  для
               необоротного процесу зростає. Ентропія системи не може зменшуватись.
                      В  ізольованих  системах  самочинно  можуть  здійснюватися  лише  такі
               процеси, при яких ентропія системи зростає.

                                                       Дж     
                      Одиниця виміру ентропії                    .
                                                              
                                                       мольК  
                      Ентропія  є  мірою  розсіяної  енергії.  Чим  більша  ентропія,  тим  менша
               частка  енергії  може  перетворитися  в  роботу,  тобто,  ентропія  виступає  мірою
               необоротності процесу.
                      Ентропія  також  є  мірою  упорядкованості  або  термодинамічної
               ймовірності  стану  системи.  Кожному  стану  даної  термодинамічної  системи

               одночасно відповідає певне значення ентропії  S , яке тим більше, чим більша
               імовірність даного стану системи  .  Ймовірність даного макростану системи,
               що  складається  з  великої  кількості  мікрочастинок,  визначається  кількістю
               способів і варіантів їх розподілу.
                      Австрійський  фізик  Л.Больцман  встановив  зв’язок  між  ентропією  S   і
               ймовірністю стану системи :
                                                            S   k Б  ln  ,

                      де      k Б  - стала Больцмана, яка дорівнює відношенню газової сталої  R

                                                     R  
               до числа Авогадро          N A  k Б       .
                                                         
                                              
                                                    N A  
                      Отже, чим більшою кількістю мікрочастинок представлена система, тим
               більше  варіантів  розподілу  цих  частинок,  при  яких  може  бути  досягнутий
               макростан, тим вище значення ентропії і тим більш знеціненим буде вміщений
               в системі запас енергії.
                      Оскільки ентропія пропорційна масі, то вона є екстенсивною величиною.
               Це означає, що ентропія системи дорівнює сумі ентропій її складових частин:
                                                     S  сист.= S + S +…+ S .
                                                                1
                                                                                n
                                                                      2
                      Вимірювання значень ентропії різних фаз однієї і тієї ж речовини показує,
               що завжди ентропія речовини в твердій фазі менша ентропії її рідинного стану і
               значно менша ентропії газоподібного стану даної речовини:

                  S тв< S рід< S г. Наприклад, S лід=39,33Дж/моль·К, S пари=188,74Дж/моль·К.
                      Таким чином, можна сказати, що чим більший хаос ,безлад, тим більша
               ентропія системи; ентропія є мірою хаосу в системі.
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22