Page 43 - 128

може з’явитися також символ невизначеності, або стирання, 0.
Зміст викладеного в тому, що встановити стерті знаки при
повній надійності решти легше, ніж виправити помилкові.
При заданій кодовій відстані ρ найбільша кратність
відновлюваних стирань t рівна кратності помилок, які
виявлені, т.б.
ρ ≥ t + 1 . ( 3.15)
Щоб код міг одночасно виправити q с помилок і
відновити t стертих символів, достатньо, щоб кодова відстань
виконувала умову
ρ ≥ q с + t + 1 . ( 3.16)
Всі виправляючі коди діляться на два класи – блочні і
неперервні. В блочних кодах кожному передаючому елементу
повідомлення відповідає своя кодова комбінація. У випадку
рівномірного блочного коду всі ці комбінації складаються з
одинакової кількості (n) символів. В нерівномірному коді
довжина комбінацій різна.
Неперервні, або рекурентні, коди утворюються у вигляді
неперервної послідовності символів, нерозподіленої на блоки.
Неперервний виправляючий код здійснюються шляхом
попереднього кодування повідомлення оптимальним, тобто
ненадлишковим кодом, а потім між символами цього коду
(після кожного символу, кожного другого, третього або якого-
небудь іншого) вставляються контрольні ( провірочні )
символи. Зміст неперервності в тому, що встановлення
контрольних символів проводиться без врахування границь
комбінацій оптимального коду. Для неперервних кодів
застосовується позначення ( k  n ), в якому k означає кількість
інформаційних символів, що припадають на неперервну
послідовність n символів.
До найбільш поширених блочних кодів відносяться
систематичні і циклічні коди. Поняття “ систематичний код”
тут застосоване в найвужчому його понятті . Обидва ці коди
подільні, т.б. символи, які входять в їх кодові комбінації, що
діляться на основні, або інформаційні, і контрольні, або
провірочні. Кожна з цих груп символів у всіх кодових

44